Новини
День вчителя в Україні відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено це свято Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.
А в нашій школі цей день завжди проходить по-особливому. Із самого ранку в класах панувала святкова атмосфера, в коридорах гамірно, у всіх чудовий настрій. За шкільною традицією День вчителя - ще й день учнівського самоврядування, тому уроки в школі в цей день проводили учні старших класів. Сьогодні вони спробували себе в ролі вчителів.
Але цьогоріч не було так,як завжди. В звязку з повномасштабним вторгненням рф учні нашої гімназії знаходилися на дистанційному навчанні. Тому наших педагогів вони привітали авторським відео, яке самі записали. Звичайно. кожному вчителеві було приємно слухати слова привітання від власних вихованців.
саме під такою назвою відбулося свято Першого Дзвоника у Губелецькій гімназії. Свято було проведенен в режимі онлайн, в звязку з повномасштабним вторгненням рф. Директор закладу Ткачук В.І. привітав зі святом педагогів, учнів та батьків. З уст першокласників лунали патріотичні поезії про рідний край і школу, а девякласники дякували своїми поезіями вчителям гімназії за їхню невтомну працю у вихованні підростаючого покоління. Після святкування свята Першого дзвоника в режимі онлайн відбувся і перший урок під назвою "Ми українці: честь і слава незламні!".
Сьогодні у нашому закладі були вручені свідоцтва про здобуття базової загальної середньої освіти.
Дорогі наші випускники!
Вітаємо з закінченням 9-го класу. Багато хто з вас продовжить навчання, тож нехай подальший шлях буде успішним і благополучним! А тим, хто вирішив почати нове, самостійне життя, ми хочемо побажати легкого подолання перешкод на шляху до поставленої мети. Нехай сьогоднішній день буде успішним стартом дорослого життя.
Нехай знання зі школи в усьому допомагають, нехай вірні друзі завжди підтримують, нехай світлі надії серця неодмінно виправдовуються.
Поки літо набирає обертів, на нашій шкільній ділянці кипить робота. Усі працівники нашої гімназії долучилися до сезонних сільськогосподарських робіт: сапали і підгорнули картоплю, пропололи овочеві культури від бур'янів. Всі ці роботи виконувалися у прекрасний погожий день та під чудовий настрій наших праціників та колег. Літо — це всього лиш 92 дні (2208 годин або 132480 хвилин), але провести їх можна (і треба!) так, щоб жодна хвилина не пропала дарма, щоб було що згадати довгими й холодними зимовими вечорами.
Щороку в перший день літа, 1 червня, у всьому світі святкується Міжнародний день захисту дітей. Рішення про створення такого свята було прийнято під час сесії Міжнародної демократичної федерації жінок 1949 року в Парижі. Заснування такого дня ініціювали через те, що в багатьох країнах світу залишилося чимало дітей без батьків та даху над головою після Другої світової війни.
Вперше Міжнародний день захисту дітей відсвяткували в 50 країнах вже наступного 1950 року. Відтоді подія стала однією з наймасштабніших у всьому світі. Головна мета свята - привернути увагу громадськості, урядових установ та організацій до проблем, що спрямовані на реалізацію різноманітних заходів для забезпечення добробуту дітей в світі.
Існує навіть окремий символ цього дня - зелений прапор, на якому зображена планета Земля, а довкола неї - фігурки дітей різних рас та національностей. У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. Любі діти! Ви – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідним громадянином України.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки! Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям. У День Захисту Дітей бажаю кожній дитині міцної сім’ї і всього необхідного для безтурботного дитинства. Нехай дитячі посмішки висвітлюють нашу планету, і кожен із маленьких мешканців нашої землі буде здоровим і щасливим.
З наоди Міжнародного Дня захисту прав дітей в стінах нашого навчального закладу за довгих три місяці дистанційного навчання зібралися наші вихованці та учні - наше майбутнє. На загальношкільній лінійці учні. які мали успіхи в навчанні були відмічені грамотами, сертифікатами, дипломами. Це і з української мови, англійської мови, математики, біології, географії та ін. Також учні, які закінчили відмінно навчальний рік, отримали одноразові стипендії від голови СГК "Улашанівський" А.Р. Теслюка в сумі 1000 грн. На лінійці учням стипендію вручив юрист О.В. Ковальчук. Традиційно, в цей день наші учні та вихованці, а також діти пільгових категорій отримали солодощі від голови СТОВ "Батьківщина" Сорочинського С.Й. Святкування Міжнародного Дня захисту прав дітей в гімназії було насиченим. Відбулися спортивно-патротичні змагання між серед збірних двох команд учнів 5-9 класів, був організований пікнік учням, різні конкурси, благодійна ярмарка та флешмоб "Ми діти твої, Україно!"
Діти – це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Нехай вони про війни і ворожнечі дізнаються лише з книг і ніколи не побачать ці біди наяву. Нехай дітям завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі для них сяятимуть мільйони красивих зірок. Діти – це ангели. Вони не повинні страждати від того, що хтось вважає їх чужими чи чимось обділеними. Вони повинні жити в світі, який не знає, що таке жорстокість, біль та насильство. Давайте створимо для них такий світ разом!
Чарівна й світла українська пісня…
Де українець, там і пісня є.
Протяжна і сумна, аж серце тисне,
У пісні тій усе життя моє й твоє.
В ній тихі й славні українські ночі,
Безмежний простір, сині небеса…
І думки спалах, почуття бентежне,
Надія світла, щира і ясна.
У пісні мрія і душа народу,
І вільна воля, злет у небеса.
І боротьба одвічна за свободу,
У нашій пісні радість і краса.
Над цілим світом хай вона лунає,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українця не буває,
Вона від роду з нами й до кінця…
Століттями складалися піснІ -
Пісні народні - жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні,
Звучали на весіллі і в поході.
Згадаємо ж давайте у цю мить,
Що українці - це народ співучий -
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!
До вашої уваги флешмоб української пісні "Ой у лузі червона калина" у виконанні учнів нашої гімназії з нагоди Міжнародного захисту прав дітей
Навчальний рік до фінішу добіг.
От і усе, скінчилися уроки.
І перед вами – тисячі доріг,
Де самостійно здійсните ви кроки
І виберете ту, лише одну,
Що поведе вперед по вашій долі.
То ж вибирайте сонячну, ясну,
Дорогу світлу у квітковім полі,
Яка до щастя завжди приведе,
З якої видно горизонти й далі,
На ній ви не оступитесь ніде,
А проживете чесно й без печалі.
Випускники!
Проживіть хоч 100 літ,
Всю планету обійдіть довкола.
Збережіть на згадку цілий світ,
Той, що ним для вас вже стала школа.
Останній дзвоник підводить підсумки навчального року та знаменує подолання чергової сходинки у Вашому житті.
Для випускників останній шкільний дзвоник – це початок дороги у нове, доросле життя, в якому щодня доведеться робити самостійний вибір та відповідати за свої вчинки.
Україні сьогодні, як ніколи, потрібні роботящі руки, розумні голови, дбайливі господарі, люди нової генерації та високодуховні громадяни.
Нехай же чекають Вас попереду нові вершини та нові досягнення!
У вирі життя не забувайте вчителів, які подарували Вам не лише знання, але і тепло сердець, частинку власної душі.
Вітаємо і батьків сьогоднішніх випускників, які разом із своїми дітьми пройшли цей довгий і непростий шлях, раділи їх успіхам, переймалися невдачами, підтримували у важку хвилину. Нехай же Ваші діти стануть справжніми людьми, гідними поваги.
Бажаємо всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у Ваших родинах. І до вашої уваги фотогалерея "Найкращі моменти нашого шкільного життя". Подивіться, які успішні та прерасні наші діти, наше підростаюче покоління. Насиченим він був для нас цей рік: і квести, і день Козацтва, і день Єднання, Гідності і Свободи, і день вишиванки. Але своїми талантами, розумом і наполегливою працею наші учні засвідчили: вони гідні своєї Батьківщини доньки і сини. І ми віримо в них та бажаємо їм світлого майбутнього та мирного неба.
Останній дзвоник вже став традиційним святом у школярів. Він сповіщає про закінчення навчального року. Останній дзвінок – веселе і водночас сумне свято. Одним він віщує канікули, а для випускників – путівку в доросле життя, з безліччю сюрпризів, подоланням різних життєвих шляхів. Останній дзвоник сьогодні пролунав для учнів по всій Україні. Цього року школу закінчили 210 тисяч українців. Щоправда, останній дзвоник, як і саме навчання, відбувся дистанційно. І наш навчальний заклад не став виключенням.
Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Цей нетрадиційний останній дзвінок прозвучить востаннє, покличе у незвідану дорогу майбутнього наших випускників - учнів 9 класу.
За нашою давньою традицією першою з вітальним словом в режимі онлайн до учнів закладу та випускників звернувся директор гімназії Василь Іванович. Він побажав усім присутнім мирного неба та міцного здоров'я, віри в перемогу наших Збройних сил у війні і гарних літніх канікул, а випускникам - хорошого та світлого майбутнього. З вітальними словами до випускників звернулися і перші вчителі - Ірина Ростиславівна та Галина Василівна, класний керівник Світлана Федотівна.
Свято останнього дзвоника було представлене і онлайн-квестом під назвою "Веселий дзвоник", в якому учні нашої гімназії проявляли свої знання та навички, кмітливість та інтуїцію. На завершення свята для випускників пролунав Останній дзвінок, який назавжди в пам'яті кожного залишить трепетні та щемливі спогади про безтурботне дитинство та веселе шкільне життя. також учні переглядали відеосюжет під назвою "Найкращі моменти нашого шкільного життя".
Останній раз дзвенить для них дзвінок,
Випускники квітучою весною,
Обпалені жорстокою війною,
Зберуться на останній свій урок.
Не буде свята, музики, пісень,
Та сиротливо тихо, як ніколи,
Журба і сум панують біля школи,
"Он лайн" проводять цей святковий день.
Не бігають схвильовані батьки,
Болить душа у мами за дитину,
Лиш прикладає до очей хустину,
Тривожать серце матері думки.
А батько захищає на війні,
Пізніше їх порадує дзвіночком,
Та привітає дочку чи синочка,
Війне легенько вітром по вікні.
Останній раз дзвенить для вас дзвінок,
Життя дорослі двері відчиняє,
А за спиною школу залишає,
Найяскравіший в пам'яті куток...
Памятка техніки безпеки здобувачів освіти на період літніх канікул 2021-2022 навчального року
Превентивне виховання - це успішна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організація належного догляду за їх діяльністю.
До завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, передусім належить формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником,що впливає на вибір способів на основі морально - правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалась у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.
Одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.
Другим завданням превентивного виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок високоморальної поведінки. Оскільки у кінцевому підсумку вся виховна робота спрямовується на формування соціально активної особистості.
Третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного і терпимого ставлення до проявів девіантної поведінки іншими та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення вміння протистояти негативним впливам.
Четвертим завданням превентивного виховання, яке пронизує всю виховну роботу, є подолання у свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків формування. Безперечно, правопорушення тісно пов'язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сімї, з розповсюдженням інших соціально - негативних явищ.
Загальновідомо, що головним напрямом діяльності у боротьбі з правопорушеннями є їх попередження, відповідним чином організована профілактична робота. Тому з метою попередження дитячої злочинності, різновидів булінгу, вживання наркотичних і психотропних речовин для учнів 5-9 класів було проведено Єдину годину превентивного виховання на тему "Кримінальна відповідальність неповнолітніх" у дистанційному форматі. В рамках даного виховного заходу був проведений інструктаж з техніки безпеки під час літніх канікул в умовах воєнного стану. Учні активно залучалися до обговорення різноманітних ситуацій криміногенного характеру, розгляду юридичних ситуацій, бесіди та вікторини.
Вітаємо усіх з Днем вишиванки!!!
А українська вишиванка - Диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті -
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все - ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько - памятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І мирний, чистий ранок в ніжному серпанку.
І те, як добре з мамою було...
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) відповідно до Положення про Мінреінтеграції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 376, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також прилеглих до них територій, інформаційного суверенітету України. Одним із основних завдань Мінреінтеграції є, участь у формуванні та реалізації державної політики щодо здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів (далі – ВНП).
Так, в рамках виконання програм та заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності серед різних вікових груп населення, щодо небезпеки від мін та ВНП, навчання правильному поводженню з ними у небезпечних ситуаціях, Мінреінтеграції забезпечено виготовлення навчальних посібників у вигляді коміксів для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» та «Безпечний Пекосвіт» (далі – навчальний посібник), які було розміщено в мережі Інтернет для безкоштовного завантаження за посиланнями: https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski... та https://www.ranok.com.ua/info-bezpechniy-pekosvit-34684.html відповідно.
Навчальні посібники отримали схвалення від ДНЗ «Інституту модернізації змісту освіти» для використання в освітньому процесі.
Враховуючи актуальність проблеми, пов’язаної з мінами та ВНП та необхідність проведення інформаційно-просвітницької діяльності з порушеного питання, а також великий ризик нещасних випадків серед цивільного населення, особливо дітей та підлітків, педколектив Губелецької гімназії долучився до проведення серед учнів нашої школи Уроків мінної безпеки. Вихователь дошкільного підрозділу та вчителі 1-4 класів проводили урок безпеки за посібником у вигляді коміксів під назвою «Мінна безпека не без ПЕКа». а класні керівники 5-9 класів за посібником "Безпечний Пекосвіт", таким чином посприяли в поширенні та популяризації посібників Мінреінтеграції, а також підвищили обізнаність учнів про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів, навчання базовим правилам безпечної поведінки у разі їх виявлення.
У цей нелегкий для України час, працівники та здобувачі освіти Губелецької гімназії та жителі села долучилися до важливої справи - плетіння маскувальної сітки для українських захисників.
Слава Україні!
Героям слава!
21 лютого - Міжнародний день рідної мови. "Мова єднає нас" - саме під такою назвою відбулася інтерактивна мовно-патріотична гра учнів5-9 класів, яку провела вчителька української мови і літератури Людмила Олександрівна Кирильчук. Учні були поділені на дві команди "Мовознавці" та "Дивослово". Під час перебігу гри здобувачі освіти продемонстрували усі свої знання та компетентності, в черговий раз аргументуючи той факт, чому так важливо вивчати і знати рідну українську мову. Під час виховного заходу лунали вірші, прислів'я, приказки про рідну мову, інсценізувалися гуморески відомих українських письменників та поетів. Перемогу здобула команда "Дивослово". Майже в усіх конкурсах вони показали найкращі результати. Виховний захід залишив в усіх приємне та позитивне враження.
Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос — українська мова. Не та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдо-знанням, а чиста, щира — справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й досі бринять у моєму серці його слова:
Ну, що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..
Від цих слів стало б легше на душі, мені здається, й Іванові Франку, і Лесі Українці, і Михайлу Коцюбинському, і ще багатьом і багатьом поетам та письменникам, які усією душею любили свою мову, вірили, що з часом вона заволодіє розумом своїх дітей, і вони ніколи не зможуть її зректися. Тому вони і писали тільки українською мовою, щоб їхні творіння служили вірою і правдою саме українцям. Вони були справжніми патріотами своєї землі, знали, що колись вона стане вільною, і тоді по усіх її кутках буде чутно щиру, співочу українську мову.
Дійсно, без мови народ — ніщо. Як важко відчувати себе чужим у рідній стороні, тому що забув свою мову. Тоді тебе ніхто не привітає, не назве своїм товаришем, не благословить. А це схоже на смерть, повільну смерть серед близьких тобі людей. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують українську мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.
Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію українського народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Той народ піде в небуття, втратить свій "голос" —мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра:
О мово рідна! їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.
Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Багато чого довелося витримати українському народові за усі роки існування. Та крізь усі нещастя та негоди він зумів пронести незаплямованою, живою свою рідну мову. Вона виявилася невмирущою, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе у ньому і з ним. А це означає, що через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу.
Це означає, що
Народ без мови — це обмова,
Народ без мови — не народ.
Живе мова — живе народ...
Буду я навчатися мови золотої,
У трави-веснянки, у гории крутої,
В потічка веселого. що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової;
Щоб людському щастю дбанок свій надбати,
Щоб раділа з нами Україна-мати;
Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,
В гніві бився блисками, а в любові — рутою!!!
Саме так написав про нашу мову відомий український поет Андрій Малишко. Сьогодні, 21 лютого весь світ відзначає свято Міжнародний день рідної мови. А наша мова прекрасна, мелодійна, співуча, квітуча, барвиста, гомінка.... І так можна писати до безкінченності. Наша українська мова - то наш символ відродження, наше ДНК та національна гордість. Недарма, нашу мову на Паризькому конгресі 1934 року визнали наймелодійнішою мовою світу.
"Буду я навчатися мови золотої" - саме під такою назвою відбулося свято мови з учнями 2,4 класів, який провела вчителька початкових класів Облядрук Олена Олександрівна. Учні задоволенням розгадували кросворди, загадки, складали прислів'я, читали вірші про рідну мову, а також виготовили лeпбук. Свято мови у юних здобувачів освіти залишив приємні спогади та хороше враження. Учні з задоволенням вивчали граматичну складову нашої рідної материнської мови. Тож побажаймо їм успіху та наснаги до пізнання та вивчення рідної мови.