Новини

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. Для України Тарас - вірний син, духовний об'єднувач народу, його будитель, його пророк. Бо в саме в його віршах ми бачимо великі передбачення і попередження, за якими маємо змогу спостерігати сьогодні.
9 березня, виповнюється 207 років із дня народження українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка. Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча.
Тарас Шевченко — вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.
У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. І все це відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати". Я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. Не сподіваючись більше побачити Україну, він намалював чудові краєвиди рідної землі.
На засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу України. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як його твори допомагають рідному краєві, як їх сприймають українці. У поезії "Хіба самому написать..." він ставить такі проблеми:
Для кого я пишу? для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
Поет постійно відчуває зв'язок із рідним краєм, виявляє до України синівську любов. Перебуваючи в далеких степах, він прагнув, щоб вітер приніс хоч "крихітку землі із-за Дніпра". Шевченко мріє ще повернутися в Україну, подивитися на її чарівну природу.
Може, ще я подивлюся
На мою Україну... —
писав Т. Шевченко в поезії "Лічу в неволі дні і ночі..."
Кожним рядочком своїх творів великий Кобзар засвідчував любов до України, непереможне бажання бачити її вільною й незалежною. З якою силою і впевненістю було сказано:
Я так люблю
мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю.
Поет був упевнений, що поневолені люди скоро звільняться, настане страшний суд над панами, і на оновленій землі щасливо житимуть українці. Шевченко висловлював бажання бути похованим на могилі серед степу рідної України. У поезії "Заповіт" автор, ніби забувши про особистий мотив, яким розпочав вірш, мріє про те, щоб Дніпро поніс ворожу кров у синє море. Про свою смерть говорить тільки одним словом: поховайте, після чого йде заклик до повстання. У поезії "Тим неситим очам" Шевченко проголошує гімн вільній і щасливій людині.
Любов і віра у світле майбуття українського народу допомагали Шевченкові вистояти, перенести злигодні й поневіряння. Минуло багато часу, але поезії великого Кобзаря й зараз дивують, зачаровують сучасників, вчать відданості країні й безмірної синівської любові до матері-України.
Пропонуємо до вашої уваги перегляд основних виховних заходів, що проводилися в Губелецькій гімназії з нагоди річниці народження духовного співця України поета Тараса Шевченка

Саме 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Приблизно о 5:00 ранку президент рф путін оголосив про так звану "спеціальну воєнну операцію" для "демілітаризації та денацифікації України". Вже за кілька хвилин почалися ракетні удари неподалік Києва та по всій території України. Сьогодні — річниця початку повномасштабної війни, в якій ми обов'язково переможемо. Цей рік для нас - рік стійкості, мужності, боротьби, єдності та незламності. Війна загартувала наш український народ довгими відключеннями світла, жахливими порядками окупаційної влади, ракетними обстрілами, безсонними ночами в укриттях під час повітряних тривог, тривогою і болем за загиблими дітьми, рідними, друзями, захисниками України.
Українські жінки і матері побачили за цей рік весь жах "освобожднєнія от нацистов" на власні очі. Прикладом цього є Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Маріуполь, Макарів, Ізюм, Святогірськ, Лиман, Херсон, Харків та ін. Хтось встиг заховатися, когось ракета назавжди залишила під завалами власного будинку, Хтось встиг врятувати свою родину, а хтось на власні очі бачив катування власної дитини і дружини безжальними рашистськими катами. Хтось назавжди втратив власний дім, а хтось поселив у своєму домі переселенців. Одна матір з болем і сльозами на очах відряджає єдиного сина на війну, інша - згорьована, бо війна забрала в неї сина і доньку.
Такі поняття, як евакуація, полон, ядерна війна, ракета, війна не виходять зі словникового запасу слів наших дітей. В українські дитячі долі ввірвалася злощасна війна і залишила своє горе та відчай. Сьогодні кожен українець має величезні втрати від війни.
Україна за рік великої війни стала символом незламності та боротьби за свободу для усього цивілізованого світу. Синьо-жовті стяги майорять у різних куточках планети на знак підтримки життя і засудження смерті, яку несе за собою війна Росії проти України. Про наші міста-герої, звільнені від окупантів, знають на інших материках. А українські пісні співають поляки, естонці і навіть кенійці. За рік повномасштабної війни сталися події, які набули символічного значення для українців. І цей перелік поповнюється ледь не щодня. Українські захисники вказали правильний курс росіянам уже на другий день війни. Зокрема, тим, що були на борту ракетного крейсера "Москва", який підійшов до острова Зміїний 25 лютого. Металургійний комбінат "Азовсталь" став справжньою цитаделлю опору російським окупантам під час блокади Маріуполя. А кожен, кого він прихистив – символом надлюдської стійкості та мужності. "Привид Києва" – символ українського пілота, захисника, який з'являється там, де на нього не чекають, і знищує ворога у небі над Україною. Його феномен, зокрема, полягає у швидкості та кількості ліквідованих російських літаків. Легенда про льотчика-аса народилася у перші 30 годин війни, коли стало відомо про збиття одразу шести повітряних суден у небі над столицею. За три дні "Привиду" приписували ліквідацію вже 10 літаків. За офіційними даними, "Привид Києва" – збірний образ пілотів 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил, які захищають українське небо. Слово "паляниця" стало своєрідним "паролем", за допомогою якого українці, зокрема військові, відрізняють "своїх" від "чужих". До війни його лише зрідка можна було почути від пересічного громадянина, а зараз деякі використовують це кодове слово цілком серйозно. Українці обрали слово "паляниця" кодовим не дарма, адже "сусіди" мало того, що плутають поняття, так ще й не можуть його правильно вимовити. Кухонна шафка з керамічним півником васильківської майоліки, що вціліла на стіні одного із зруйнованих будинків Бородянки після авіаудару, стала справжнім символом витримки українців перед масовими злочинами російських окупантів. Тоді фото елементу кухонного інтер’єру облетіло весь світ і стало легендарним завдяки роботі київської фотокореспондентки "Суспільного" Єлизавети Серватинської. "Обличчя народу" – так українці назвали незламну кішку Глорію, яка близько двох місяців просиділа на 8 поверсі розбомбленої росіянами багатоповерхівки у Бородянці. Голодна, самотня, але найголовніше – жива. Руду кішку персидської породи врятували волонтери та співробітники ДСНС на початку травня. Історія її порятунку – це також історія про те, якими чуйними є українці. Перелік "незламних" тварин не обмежується Шафою-Глорією – їх у тисячі разів більше. Деякі з них навіть допомагають українським військовим боротися з окупантами: пес-піротехнік Патрон, пухнаста розвідниця Вєста, чотирилапі поліціянти Воїн і Торін та багато-багато інших. Українська музична культура за цей рік прославилася справжніми українськими хітами, зокрема, пісня "Доброго вечора, ми з України" з'явилася ще у 2021 році, народної популярності вона набула саме під час війни. Музична композиція стала не просто хітом, але й справжнім мемом. Деякі представники влади активно використовують її, звертаючись до громадян. А "Укрпошта" навіть назвала одну із "воєнних" марок "Доброго вечора, ми з України". "Ой, у лузі червона калина" – українська народна пісня, що колись стала справжнім гімном Українських Січових Стрільців. Після того, як у перші дні війни її заспівав на Софійській площі лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк, пісня набула шаленої популярності. Після того українські виконавці влаштували флешмоб. "Народний спів" українців підхопили й іноземні виконавці, як-от кенійський гурт That's What She Said. Ба більше, легендарний гурт Pink Floyd вперше за 28 років випустив нову пісню за мотивами "Ой, у лузі червона калина" з вокалом Хливнюка. Пісня "Ой, у лузі червона калина" зараз – одна із візитівок України на культурному фронті. "Stefania" – пісня, з якою гурт Kalush Orchestra здобув для України перемогу у цьогорічному Євробаченні. Композиція вийшла напередодні повномасштабної війни – 7 лютого 2022 року. І хоча пісня одразу припала до душі багатьом українцям, шаленої популярності композиція набула після перемоги України у пісенному конкурсі. Тоді лідер гурту закликав світ врятувати захисників Маріуполя, які боронили "Азовсталь". Пісня "Буде весна" народилася уже після повномасштабного вторгнення РФ, 9 березня, і присвячена вона боротьбі українців проти російської навали. У перші місяці війни українці активно використовували пісню, висвітлюючи у соцмережах наслідки "русского мира" та ін.
Найголовніше, чим ми сьогодні пишаємовся найбільше - нашими ЗСУ. Бо вони наш захист, наш спокійний день і ніч. наша надія на мирне спокійне життя. Дякувати іне передякувати цим хоробрим, мужнім і незламним воїнам. Знайте: ми будемо все робити для того, ба бути разом. І всьому світу ми продемонстрували свою єдність. Нами захоплюються, а наших воїнів наслідують.
Сьогодні кожен з нас робить все можливе, щоб урятувати свою країну – те місце, де ми народжені, де ростуть наші діти та поховані наші предки. Де кожне місто рідне і кожна посмішка гріє по-особливому. Ми пишаємося нашою силою та волею, ми нескінченно горді бути українцями. Сьогодні ми всі – Україна, бо бути українцем сьогодні - це круто і модно. Ми українці, ми єдині і нас не подолати.
Рік супротиву.
Рік мужності.
Рік незламності.
Рік тому нам було страшно. Але вогник віри і надії на краще ніколи нас не покидав. Віра в наші ЗСУ перемагала в нас і нашого підростаючого покоління будь-які страхи. Ми билися і будемо битися й перемагати на кожному кроці нашого ворога. Словом, ділом, моральною підтримкою...
Рік тому світ боявся могутньої росії. А сьогодні гуртується довкола сталевої України. Ми маємо друзів, союзників і ми нація - якою захоплюється весь світ!!!
До вашої уваги патріотичний флешмоб учнів 3 класу "Ми діти твої, незламна Україно!", який підготувала вчителька початкових класів Олена Олександрівна Облядрук.
разом до Перемоги! Українці - найкращі!!!
З нагоди Річниці Незламності і супротиву нашої України проти повномасштабного вторгнення росії учениця 9 класу нашої гімназії Щавінська Ангеліна взяла участь у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт "Я журналіст" з фотороботою на тему "Такі ми є: нескорені, непереможні", описавши основні події та моменти цієї жорстокої війни. Керівником учениці при написанні роботи була вчителька української мови та літератури Губелецької гімназії Кирильчук Людмила Олександрівна.
З нагоди Річниці Незламності і супротиву нашої України проти повномасштабного вторгнення росії учениця 8 класу нашої гімназії Овчарук Анастасія взяла участь у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт "Я журналіст" з відеопортретом на тему "Вишневий сад Андрія Касяна". Керівником учениці при написанні роботи була вчителька української мови та літератури Губелецької гімназії Кирильчук Людмила Олександрівна. Метою написання цієї роботи було вшанування світлої пам'яті односельця і Героя України Андрія Касяна, який загинув на Сході України, захищаючи нас від ворога. Йому назавжди 24...
Герої не вмирають! Вони завжди поруч. А вшанування їхньої світлої пам'яті - це наш моральний обов'язок.
Сьогодні - рівно рік, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 365 днів тому на світанку 24 із 25 областей зазнали ракетних ударів. Відтоді українці живуть в умовах жорстокої, брутальної повномасштабної війни, що перекреслила життя і долі людей, розділила на до і після, водночас, зруйнувала міжнародний порядок у світі.
Це був рік, який складно описати словами... Рік руйнувань, болю, втрат, єднання, взаємодопомоги і людяності. Нам не давали шансів, але ми вистояли і показали, що вміємо боротися з ворогом і перемагати його. Ми - на боці добра і людяності.
До вашої уваги історичний екскурс подій під назвою "365 днів нескореності: хронологія подій".
Ти зайшов у мій дім, і з якого це права?
Це моя́ територія, мо́я земля!
Це моя́ Україна, це мо́я держава!
Ти загарбник… І серця у тебе нема…
Ти зайшов у мій дім, гість непроханий, ворог!
І брудними черевиками просто по моїй душі…
І брудними руками, що вкрилися плямами крові,
Гарячково обстрілюєш серце моєї землі…!
Та невже не боїшся найвищої кари?
Що настигне, настигне, повір, як наступить твій час,
Замаскований вовче, забутої Богом отари,
Пам’ятай – з нами Бог, а це значить, що небо за нас!!!
Дитяча рука виводить слово «війна», на жаль, уже опираючись на власний досвід. У лютому 2022 наші учні теж подорослішали на роки, вони на власні очі бачать війну та її наслідки. Діти 13-15 років - наші лідери учнівського самоврядування Губелецької гімназії підготували свої спогади саме про той день, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України і до сьогодні. Ці спогади про біль і надію, про страх і тривогу, про віру і очікувану Перемогу. І такому очікуванні переможного завершення війни не тільки ми, ай наші діти.
До вашої уваги Флешмоб Мужності під назвою "Рік. що змінив нас назавжди"

https://www.youtube.com/channel/UCXwi93d47J6V-wEasyou9QA - Доброго вечора усім нашим колегам, учням, учасникам нашої спільноти! Ми уже маємо власний ютуб-канал нашої гімназії. Отож, підписуйтеся, переходьте за покликанням нижче та переглядайте наші новини, будьте завжди у курсі подій нашого шкільного життя.
#Разом_до_Перемоги

Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають 23 роки поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш. З нагоди цього дня в Губелецькій гімназії пройшли виховні заходи під гаслом "Мова — ДНК нації".
В рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови прошли такі виховні заходи, зокрема, книжкова виставка та фотобутафорія "Мова моя калинова, барвиста, вечорова", година спілкування "Мова моя рідна, мова солов'їна", квест "Неповторна материнська мова", віршований флешмоб "Говори українською". Виховні заходи, які відбулися сьогодні у стінах нашого закладу із здобувачами освіти 1-4 класів пройшли під знаком єднання школярів за мовною та культурною ознакою українця. Під час виховних годин учням було доведено те, що мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України.
Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання. не дивлячись на вік, статус у суспільстві і час.
НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНА
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Ці віршовані рядки належать українському поету Миколі Лотоцькому. Бо й справді, рідна мова - вона неповторна і свята, це код нації, її коріння, її душа. "Без мови не буде народу" - говорив один український класик-літератор. Наша мова сьогодні гуртує нас заради Перемоги у кривавій війні з агреором, вона дає нам сили для боротьби, вона мотивує жити далі і боротися за власну свободу. Мова сьогодні для нас - це наш європейський вибір, це захист, це держава. Плекаймо і цінуймо те, що у нас є. Ворог може забрати все, але не душу. Отож, оспівуймо у своїх душах нашу мову.
До Вашої уваги невеликий відеосюжет про проведення міжнародного дня рідної мови в стінах нашої альма-матер.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом. На честь загиблих учасників Революції Гідності 2013—2014 років 20 лютого встановлено День Героїв Небесної Сотні. Дев’ять років тому цього дня відбулися зламні події, що визначили підсумок революції і змусили президента-диктатора Віктора Януковича втекти. Свої життя 20 лютого 2014 року віддали 48 учасників протесту; загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.
Кілька років тому у самісінькому центрі Києва пролилася кров людей, які відкрито виступили проти беззаконня тодішньої влади та несправедливості. Загинуло більше сотні чоловік; цих людей ми тепер називаємо Небесною Сотнею.
Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини.
Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України; вони були дуже різними: і за релігійними вподобаннями, і за політичними переконаннями, і за соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне: всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни.
Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої владі.
З метою вшанування подвигу Героїв Небесної сотні в Губелецькій гімназії відбулися слідуючі заходи: загальношкільна хвилина мовчання, перегляд документального фільму "Зима. що нас змінила", Урок Пам'яті" Подвиг Героїв Небесної сотні", виготовлення лепбука "Небесна сотня. Пам'ятаємо і боремося за власну свободу", Флешмоб Звитяги "Я збережу вашу пам'ять" та книжкова виставка і фотобутафорія під назвою "20 лютого - день Пам'яті Героїв Небесної сотні".
Ми повинні пам'ятати тих, хто ціною власного життя виборов нам право європейського розвитку і майбутнього, і завжди вшановувати їхню світлу пам'ять
Вічна слава героям!

День єднання – свято в Україні, встановлене 16 лютого 2022 року Указом Президента України.
Свято встановлено в Україні «З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість…», згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» від 14 лютого 2022 року № 53/2022.
Цього дня, згідно з Указом Президента України, потрібно проводити:
 підняття Державного Прапора України на будинках і спорудах в усіх населених пунктах;
 виконання Державного Гімну України;
 проведення закордонними дипломатичними установами України в державах перебування відповідних іміджевих заходів, спрямованих на єднання та підтримку України.
Цьогоріч учні і працівники нашої гімназії долучилися до підняття Державного Прапора України і виконання Національного гімну України, демонструючи при цьому національну і духовну єдність нашого народу з державою та свою підтримку.
День Єднання в Губелецькій гімназії був сьогодні досить насичений різними заходами. Це і виховна година під назвою "У єдності наша сила", де учні 8-9 класів долучилися до патріотичної вікторини "Моя Україна - Батьківщина", створили символічне коло єднання, дарували нашій державі комплімент у вигляді жовто-блакитного сердечок і фігурок людей під час інтерактивної гри "Україна в серці", переглядали навчальний відеосюжет "Історія виникнення Дня єднання". Атмосфера виховної години мотивувала наших школярів любити і поважати, захищати і вірити у свою Батьківщину, не дивлячись ні на що та об"єднатися навколо національної ідеї та боротьби за незалежне європейське майбутнє.
Незважаючи на повітряну тривогу учнями нашої гімназії був проведений і патріотичний флешмоб під назвою "Ми українці - ...". Уже в укритті ми з допомогою жовто-блакитних сердець продемонстрували основні ментальні риси українців, адже людина народжується і отримує в спадщину саме дороге – Батьківщину. Україна! Країна хвилюючої краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це бентежна історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за єдність, за своє щастя. А ми сьогодні - їхні нащадки, які продовжують боротьбу за волю, свободу та власне світле майбутнє. Пишаємося нашою силою, незламністю та гідністю.
16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання. Акцію створив президент Володимир Зеленський 2022 року. Головна мета цього дня — показати єдність українського народу на тлі військової загрози.
З нагоди відзначення Дня Єднання лідери учнівського самоврядування підготували невеликий відеорепортаж з історії виникнення свята Єднання, а також провели опитування серед школярів гімназії з історії українських звичаїів, традицій, культури, мови та історії. Подивимося результат...
Вітаємо з Днем єднання України. Всім нескінченного щастя, міцного здоров'я, благополуччя. Нехай життя в нашій чудовій країні буде для шкірного в достатку, радості, спокою. Нехай завжди над нашими землями світить сонце, і всім нам тут буде світло, тепло і затишно!

#Розважально_патріотична_гра_до_дня_закоханих_"Яка_ти_козачка?_Який_ти_козак"_#
Щороку Україна та весь цивілізований світ 14 лютого відзначають доволі молодіжне свято - День закоханих. Це свято сповнене любові і поваги один до одного, виявленням благородних почуттів, даруванням компліментів у вигляді валентинок друзям, рідним. знайомим, коханим.
Цьогоріч день Валентина зовсім інший. Він наповнений зовсім іншим значенням - любов"ю до рідної землі, повагою до Захисників України. Любов для кожного українця сьогодні. в умовах війни - це його земля, його країна, його родина. "Любов - це 603,700 квадратних кілометрів" - вдало висловився командувач Збройних Сил Валерій Залужний напередодні Дня закоханих. Важко з ним не погодитися.
День закоханих у Губелецькій гімназії відбувся у вигляді патріотично-розважальної інтерактивної гри під назвою "Яка ти козачка? Який ти козак?" із здобувачами освіти 7-9 класів, де учні мали змогу показати свої навички з різних галузей знань. Дві команди - "Валентинки" і "Любчики" боролися за звання кращих козачки та козака. Зрештою, перемогла дружба. Майже всі добре знали відомих українських діячів науки, політики, кіно, культури та мистецтва. Назвали безліч українських пісень, які починаються на "Ой", відгадали за картинками усі українські страви, дарували компліменти у вигляді валентинок. Усі залишилися задоволеними, а атмосфера дійства мотивувала кожного любити і поважати своє, українське.

Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості.
Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей.
До Дня безпечного Інтернету в нашій гімназії з учнями 5 класу психологом Щавінською Т.М. була проведена година спілкування "Інтернет: безпечноі небезпечно". Протягом цієї виховної години учні 5 класу виготовили буклет "Безпека дітей в Інтернеті", ознайомилися з правилами поведінки в мережі Інтернет та правилами спілкування в соціальних мережах.

#День_безпечного_Інтернету
Вже в котрий рік підряд вся світова громадськість і наше українське суспільство у другий вівторок лютого відзначають день безпечного Інтернету.
Інтернет для нас сьогодні – це та річ, з якому ми повсюди. По дорозі до школи, під час дистанційного навчання та користування соціальними мережами, прослуховування аудіокниг і т.п. Всесвітня павутина так тісно уплелася в наш сьогоднішній ритм життя, що замінила нам звичайні книги, подекуди живе спілкування з оточуючими, ба, навіть, кулінарні чи фахові курси. Але мережа Інтернет не завжди буває корисна, є у ній чимало загроз, які чатують на її користувачів, зокрема, кібербулінг, фішинг, мобінг, безліч хейтерів, зайвих пранків, лінків на непристойні матеріали. Але, згідно з сучасними соціологічними дослідженнями, від кіберзагроз мережі Інтернет страждають наші діти – цвіт нашої нації.
З нагоди Дня безпечного Інтернету в Губелецькій гімназії було проведено ряд заходів, серед яких бесіда «Безпечний Інтернет», година спілкування «Дітям про безпечний Інтернет» та конкурс малюнків «Я – надійний користувач мережі Інтернет».
Учні 8-9 класів під час виховної години на тему «Ми за безпечний Інтернет» виготовили лепбук «Інтернет безпека» та буклети під назвами «Поради для учнів до Дня безпечного Інтернету» та «Правила безпечного Інтернету для дітей». Також старшокласники переглянули навчальний фільм «Основні правила роботи учня в мережі Інтернет: небезпеки і загрози».
Превентивні заходи, які були проведені з нагоди дня безпечного Інтернету можливо захистять наше майбутнє від загрозливого віртуального світу і небезпек, які чатують поруч. Варто лише користуватися необхідними знаннями та навиками.

#Відроджуємо_своє_українське
З метою патріотичного виховання здобувачів освіти, виявлення талановитих і обдарованих дітей, їх практичного знайомства з джерелами фольклору, відродження традицій і обрядів учнівський колектив Губелецької гімназії взяв участь в обласному фестивалі фольклорних колективів "За сонячним колесом". Наші учні на чолі з вчителелями української мови та літератури Кирильчук Л.О. та музичного мистецтва Гаврилюк Г.В. інсценізували частину календарно-обрядового дійства Андріївських вечорниць. Таким чином, презентували мистецтво нашого регіону, зберігаючи особливості народного одягу, діалекту, виконавської манери, інструментарію.

Традиційно у перші числа лютого підводяться підсумки ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням “Об’єднаймося ж, брати мої!”. Приємно, що конкурс не втрачає зацікавленості з боку школярів, позаяк це можливість нашим школярам проявити себе як творче покоління пошуковців, дослідників та патріотів. Вітаємо переможницю конкурсу - ученицю 8 класу
СОРОЧИНСЬКУ Яну – ученицю 8 класу Губелецької гімназії (вчитель Кирильчук Людмила Олександрівна), яка посіла ІІІ місце в даному конкурсі і отримала диплом.
Пишаємося нашими талановитими дітьми та досвіченими педагогами, бажаємо подальших успіхів та нових перемог!

Педагогічний та учнівський колектив гімназії щиро вітає учнів 2 класу Баланчука Михайла, Зомарєва Назара, Ковальчук Уляну та вчителя початкових класів Щавінську Тетяну Михайлівну з перемогою у конкурсі від НПП "Мале Полісся" під назвою "Новорічна фантазія". Бажаємо Улянці, Михайлу, Назару творчого нахнення, мирного неба, здоров'я та безліч перемог, а Тетяні Михайлівні - мирного неба та здоров'я, багато талановитих учнів!!!

З метою вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України згідно з указом Президента Володимира Зеленського №143/2022 " Про проведення загальнонаціональної хвилини мовчання для вшанування пам'яті загиблих унаслідок збройної агресії російської федерації", в Губелецькій гімназії Улашанівської сільської ради щоденно, о 9 годині ранку проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання, до якої долучаються учні та всі працівники школи.

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.
Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут». Пам’ять... Вона вічна і нетлінна...
Ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як сьогоднішні захисники України на сході, слугують гідним прикладом нашим майбутнім поколінням.
Тих, чий подвиг ми згадуємо сьогодні, – Героїв Крут – наші сучасники вже назвали "першими кіборгами". Лише кілька днів тому ми вшановували пам’ять кіборгів-захисників Донецького аеропорту, які стали символом незламності духу, мужності та героїзму і які в нерівних умовах до останнього відстоювали свою вірність Україні. Таку саме жертовність майже за 100 років перед цим продемонстрували і кількасот молодих хлопців – студентів та курсантів-добровольців, які віддали свої життя за Батьківщину, її майбутнє і можливість для нас із вами сьогодні жити в суверенній державі, розмовляти, навчатися і молитися рідною мовою.
Сьогодні ми вшановуємо юних Героїв Крут, які понад сторіччя тому зробили неможливе - на чотири доби зупинили більшовицьку армію, яка сунула на Київ, щоб задушити молоду Українську державу. Вище за власне життя молоді українці поставили свободу і гідність, Незалежність своєї держави.
Сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами. І згадує історію боротьби, коли, за різними оцінками, від 70 до 100 молодих українських хлопців віддали свої життя за самостійність і свободу України. 105 років минуло з часу тих трагічних подій, а боротьба з Росією за нашу незалежність та територіальну цілісність триває...
Лідери учнівського самоврядування Губелецької гімназії записали патріотичний вернісаж до Дня Пам’яті Героїв Крут під назвою "Коли ми вмирали, нам дзвони не грали". Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу.
Минуло 105 років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв...

21 січня 2023 року у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії відбувся ІІІ (обласний) етап всеукраїнської учнівської олімпіади з історії, одним з переможців якої став здобувач освіти Губелецької гімназії Максим КРАВЧУК (учитель Косік Юлія Олександрівна), який посів ІІ місце.
Щиро вітаємо переможця та його наставника-вчителя із достойним результатом! Бажаємо не зупинятися на досягнутому та підкорювати ще більше нових вершин!

"Розвиток читацьких вмінь та навичок читання за допомогою інноваційних технологій в 1 класі" - саме під такою назвою звучав сьогодні творчий звіт вчительки початкових класів Губелецької гімназії Гаврилюк Галини Василівни.
У творчому доробку нашої колеги неодноразова участь в обласній педагогічній виставці "Освіта Хмельниччини на шляху реформування"(ІІІ та ІІ місце), участь у шкільних та позашкільних пісенних, вокальних і художніх конкурсах, розвиток і реалізація інноваційних технологій в освітньому процесі в початковій школі. Завдяки постійним самоосвіті та самовдосконаленню педагогічна майстерність Галини Василівни варта уваги. Педагогічна майстерність Гаврилюк Г.В. – це здатність вчителя доносити знання у стислій, цікавій до сприйняття формі для здобувача освіти, використовуючи різноманітний набір навичок. Це і вміння мотивувати здобувача освіти до набуття життєво необхідних навичок та їх реалізація в реальному житті. З цими інноваційними методиками Галина Василівна поділилася з колегами під час демонстрування свого творчого звіту.

11 січня в Улашанівській громаді відбувся І етап конкурсу-захисту наукових робіт МАН на базі Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського. Губелецьку гімназію на І етапі конкурсу –захисту наукових робіт МАН представляли учні 8 класу: Щавінська Софія з темою дослідницького проєкту «Магія і сакральні властивості української ляльки-мотанки», секція: етнологія та Польовий Даніїл з темою дослідницького проєкту «Величний лицар Середньовіччя Вільям Маршал» секція: всесвітня історія. Науковим керівником історичних дослідницьких проєктів наших учнів є вчителька історії та правознавства Косік Юлія Олександрівна. З своїми дослідницькими проєктами наші учні вибороли І місця. Наші учасники після конкурсу-захисту наукових робіт МАН отримали приємні солодкі різдвяні подарунки.
Щиро вітаємо наших переможців Софію і Даніїла та їхнього наукового керівника Юлію Олександрівну. Бажаємо їм впевненості в собі і натхнення для достойного представлення Улашанівської громади на ІІ обласному етапі конкурсу-захисту наукових робіт МАН. Мирного неба, здоров’я успіхів та Перемоги.

Адміністрація, учнівський та педагогічний колективи висловлюють щиру подяку голові Улашанівської сільсьАдміністрація, учнівський та педагогічний колективи висловлюють щиру подяку голові Улашанівської сільської ради Гизимчуку Миколі Васильовичу, заступнику голови відділу з гуманітарних питань Улашанівської сільської ради Бойчаку Дмитру Володимировичу за придбання технічного інвентарю в шкільну їдальню Губелецької гімназії. Це мийка і сушки для посуду, витяжка, розділочні столи.
Дякуємо Вам!!! Дякуємо, що в такий непростий для країни час, Ви допомагаєте нам і завжди поруч. Бажаємо Вам мирного неба, здоров'я, гарних свят та всього найкращого.

Новорічні свята - чарівні. Напередодні Нового року ми знову починаємо вірити в казку, сподіваємося на щасливі зміни і, затамувавши подих, загадуємо бажання.
"У пошуках новорічного дива" - саме під такою назвою відбувся новорічний квест для учнів Губелецької гімназії Улашанівської сільської ради та вихованців дошкільного підрозділу Губелецької гімназії. В очікуванні новорічного свята учнівський та колетив працівників гімназії виготовили новорічні іграшки своїми руками та прикрасили на подвір'ї нашої школи Ялинку незламності. Під час квесту учні вітали усіх присутніх з прийдешніми новорічно-різдвяними святами, бажали миру і Перемоги Україні, миру і спокою, злагоди і достатку кожній українській родині. Під час виконання новорічних пісень линули також привітальні слова від наших старшокласників. Також учні долучилися до новорічної вікторини, де з допомогою загадок потрібно було відгадати свято, традиції, написати привітання. І наші учні молодці! Вони все правильно розгадали. Також наші школярі отримували новорічні подарунки у казковому банкоматі з допомогою картки, яка видавалася кожному класу та вихованцям під час проходження квесту. Усі залишилися задоволеними. Протягом проведення свята в залі панувала доброзичлива тела та дружня атмосфера.
Адміністрація Губелецької гімназії висловлює щиру подяку за новорічні подарунки голові Улашанівської територіальної громади Гизимчуку М.В., директору ПП "Злагода" Мирончук О.С., директору СТОВ "Батьківщина" Сорочинському С.Й., керівництву агрокомпанії "ТОВ АКРІС АГРО ГРУП". Дякуємо, що в такий нелегкий час для нашої країни Ви завжди поруч з нами і завжди допомагаєте. Хай Бог посилає Вам своє благословення за ваші добрі діла! Миру, злагоди, здоров'я та щастя! З Новим роком!