Новини

Хустка життя, як її називають у народі, – нетлінна пам'ять про наших мам, бабусь, прабабусь – берегинь українського роду, і цей символ був, є і буде незмінним оберегом від усього злого і недоброго.
Хустка супроводжувала людину протягом усього життя– від народження і хрестин до поховання та поминання. Нею обдаровували кумів під час хрестин і весіль. Традиційна тернова хустка – справді український національний оберіг, який супроводжує українських жінок від самого народження і до кінця життя.
Тернова хустка із покон віків була оберегом кожного роду українського, передавалася у спадок, була своєрідним захистом і гордістю кожної родини, ознака краси чарівних українських жінок. Хустка символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Кожен колір, візерунок на хустці – символічний і має своє значення, і усе це сплітається у своєрідну картину нашої української природи, історії, життя та традиції українського народу.
До відзначення традицій української хустки долучилися наші лідери учнівського самоврядування, які представляють до вашої уваги патріотичний вернісаж "Хустку одягаю - Перемогу закликаю". Наші учні, як і весь народ України бажають Перемоги і миру нашій Батьківщині, процвітання та щасливої долі. Маємо надію на те, що це швидко здійсниться. Вустами дитини глаголить істина.

До Всесвітнього дня української хустки учні 5 класу приготували виставку учнівських малюнків під назвою "Обереги українського роду". Споконвіку українки носили хустку, яка вважалась оберегом, символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. І тому наші учні спробували з допомогою мистецьких засобів виразити шану і повагу до українських традиції і хустки, зокрема.
Відроджуємо, поважаємо, пропагуємо наші українські традиції - це генетичні скарби нашого народу. Традиції - це наше минуле і майбутнє... Бережімо їх і поважаймо!

Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це — невід’ємна частина української культурної спадщини.
Хустина є оберегом жінки з давніх-давен. Дівчатка, в основному, носили стрічки, віночки, а коли жінка виходила заміж, то вона одягала на голову хустку. Хустка була її оберегом, оберегом сім’ї, родини. Це — символ і необхідність.
Вона була маркером соціального стану жінки. Молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки — темні, вдови — чорні. Незаміжні дівчата часто вив’язувались вінкоподібно.
Саме хустка свідчила про рівень достатку родини. Заможні жінки зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хусток свідчить той факт, що за польської влади на Західній Україні чоловік повинен був десять днів працювати аби купити своїй дружині хустку.
Образ хустки був символічним виявом прихильності. Протягом століть хустина була в Україні найдорожчим подарунком, яка символізує домівку та матір.
А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.
Сьогодні в нашій Губелецькій гімназії відбувся фотоквест "Хустину одягну - родину від війни вбережу". Наші учениці були справжніми красунями, адже їхні голівки та плечі прикрашав мамин оберіг - українська хустка.

Міцна держава – це держава, в якій зберігаються традиції, вшановується пам’ять та плекається надійне майбутнє. Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України, спадкоємцям високої слави українського козацтва, героям визвольних змагань і переможцям нацизму і рашизму. Відзначаючи це свято, ми, українці, складаємо глибоку шану всім, хто боронив честь і свободу рідної землі, хто нині зміцнює обороноздатність країни і оберігає мирі та спокій в наших домівках сьогодні. Схиляємо голови в молитві – пам’ятаємо всіх Героїв, які віддали життя , захищаючи свою рідну землю та возвеличуймо подвиги тих, які сьогодні зберегли суверенітет нашої Батьківщини.
З нагоди дня Збройних Сил України в нашій школі з учнями 6-7 класу було проведено годину спілкування під назвою "З історії українського війська". Учні переглянули невелику документальну стрічку "Армія, народжена війною" та виконали уривок української пісні армії Українських Січових Стрільців "Ой у лузі червона калина". Хвилиною мовчання вшанували память загиблих воїнів, які боронили суверенітет нашої держави.
Учні зрозуміли, що герої - серед нас. Це ті, хто став на захист нашої країни проти сильного ворога. Ті, завдяки кому ми прокидаємось, маємо змогу жити та працювати, виховувати наших дітей та дивитись в завтрашній день, навіть під час війни. Українські воїни вже зробили українську армію легендарною на весь світ. Ми пишаємося своїми Героями.

Педагогічний та учнівський колектив гімназії щиро вітає ученицю 8 класу Щавінську Софію та вчителя історії Косік Юлію Олександрівну з перемогою у Всеукраїнському дистанційному мистецькому конкурсі від ГО "СвітлА" під назвою "Оберегова лялька-мотанка". Бажаємо Софії творчого нахнення, мирного неба, здоров'я та безліч перемог, а Юлії Олександрівні - мирного неба та здоров'я, багато талановитих учнів!!!

саме під такою назвою відбулися в Губелецькій гімназії виховні заходи, приурочені Міжнародноиу дню інвалідів. Цей день звертає нашу увагу, що поруч живуть люди з обмеженими можливостями, які потребують особливої уваги, і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними серед здорових співгромадян. На долю цих людей випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Їхні мужність та оптимізм – взірець для інших. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Ці люди пристосовуються, як можуть зі всіх своїх сил. Практика показує, що інваліди можуть бути і бувають повноцінними та високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.
З учнями 1-9 класів були проведені Уроки Милосердя "Всі ми різні, але всі ми рівні" (1-4кл.), "Можливості обмежені - здібності безмежні" (5-9 кл.). Також учні переглянули документальний фільм Тофіка Шахвердиєва “Про любов”, де йдеться про життя дітей з обмеженими можливостями. Проведення таких заходів учням - це можливість показати учням, що інвалідність – не вирок, тому все залежить не від погляду суспільства на проблему, а від активності, бажань та можливостей самої людини.
Також хочеться побажати кожному зробити щось для покращення умов існування найменш захищеної версти населення, щоб наступний Міжнародний день інваліда відмітити з гордістю за свої вчинки. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Адже для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам.

#flowers4school, велика шкільна родина Губелецької гімназії щиро дякує за такий крутий подарунок, що зовсім скоро заквітує на наших шкільних клумбах...
#flowers4school - це спільний Нідерландсько-Український проєкт, соціально-освітньої програми "Квітковий рай у кожній школі України" , яка спрямована на озеленення українських шкіл, у якому і наша гімназія взяла участь та отримала можливість прикрасити територію нашої школи красивими, весняними квітами, що були надіслані нам організаторами проєкту.⚘️⚘️⚘️
Вся шкільна родина приєдналася до реалізації проєкту- разом висадили цибулинки квітів та з нетерпінням чекаємо весни та Перемоги,щоб доглядати та милуватися квітами та нашою Україною.

Традиційно 1 грудня увесь світ відзначає День боротьби зі СНІДом в ім'я соціальної терпимості та розширення обміну інформацією про пандемію, що швидкими темпами розповсюджується по усіх регіонах земної кулі. Саме такі спільні дії служать справі зміцнення організованих зусиль по боротьбі з ВІЛ/СНІДом. З нагоди цього дня в Губелецькій гімназії були проведені виховні заходи з учнями 1-9 класів. Було організовано акцію "Скажемо СНІДу - НІ!", виставку учнівських плакатів "Україна без СНІДу", "СТОП! СНІД!" та ін. Учні переглянули навчальні відеосюжети, в яких пропагувалося толерантне ставлення до людей, які мають таку хворобу в сучасному середовищі. А виховні години закріпили результат по формуванню толерантного ставлення до хворих на ВІЛ/СНІД і ціннісних життєвих навичок. Під час сюжетно-рольової гри "Побажання хворому на ВІЛ/СНІД" учні формували свої побажання на сердечках для людей, які хворі цією хворобою. За допомогою залишкових знань заповнювали чек-ліст на тему "к уберегтися від СНІДу". Школярі 3-5 класів сформували дерево дружби "Насильству -ні, дружбі - так!". Таким чином, наші учні висвітлили проблему суспільного висміювання і проблему насильства до людей хворих на СНІД, показали шляхи доброзичливого ставлення до них.
На підтримку ВІЛ-позитивних людей, які перебувають у складних життєвих обставинах 1 грудня наші учні прикріплювали до одягу і носили весь день червоні стрічки, цим самим висловлювали свою надію на майбутнє, без СНІДу.
Кожна людина повинна усвідомлювати всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких від цієї страшної інфекції. Бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю і тому ми маємо підтримувати людей, які цього потребують. Підтримка та толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних є нашим обов'язком.
Будьмо доброзичливими до тих, хто зазнав удару смертельного вірусу, особливо тепер і зараз.
Бажаємо надії всім, хто бореться з хворобою — адже життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе…

Консультативний центр на базі Уповноваженого з прав людини в україні створено з метою правової допомоги та юридичної підтримки родинам з дітьми, які за час повномасштабного вторгнення рф на територію України змушені виїхати за кордон і зіштовхнулися з низкою проблемних питань.
Ознайомлення з роботою Консультативного центру за покликаннями нижче

Знищити українців як націю – мета сталінських організаторів Голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.
Його жертвами стали і ті, хто вижив у 1932–1933 роках. Бо мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Мали забути, хто і за що їх вбивав.
Смерть і забуття – ціль Сталіна та його поплічників щодо українців.
Вона не досягнута. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо.
Пам’ятаємо про Голодомор. Ми пам’ятаємо, як внутрішні суперечки допомагали зовнішньому ворогу.
Ми пам’ятаємо, що стається із тими, кому забракне снаги відстояти свободу. Хто проміняє її на хліб. Як вслід за свободою втратить і його. Ми пам’ятаємо, як дорого коштує віра у привабливі гасла. Як «землю селянам» перетворилося на «в землю селян». Але ми також пам’ятаємо українців, які піднімалися на боротьбу проти комуністичного режиму. Своїми повстаннями вони завдавали йому дошкульних ударів, робили слабшим, неспроможним повторити потім десь інде, в поневоленій ним частині Європи, злочини масштабу Голодомору.
Ми пам’ятаємо тих українців, які ділилися останнім шматком хліба, як ослаблені голодом показували світові силу людяності.
Ми пам’ятаємо помсту молодого українця у Львові за вбивство мільйонів його братів та сестер, яка стала виявом національної гідності. Ми пам’ятаємо тих українців, які берегли пам’ять про пережите, хоча платили за це волею чи навіть життям. Ми пам’ятаємо тих неукраїнців, які мали силу казати світові правду, навіть тоді, коли ніхто не хотів її чути.
Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі. Тому спадкоємці тодішніх вбивць досі прагнуть стерти її. Вони намагалися переписувати підручники історії в Україні, закривати тут архіви, поширювали брехню про Голодомор у світі. Але правда виявилася сильнішою, пам’ять – нездоланною. І такими ж зробила нас.
Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила свічу пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають батьків. Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл.
Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків. Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-33рр. у Губелецькій гімназії з учнями 8-9 класу було проведено засідання круглого столу під назвою "Голодомор 1932-33 рр. - помста за свободу українцям". Під час засідання круглого столу учні ознайомилися з спогадами очевидців трагедії, висвітлили опис теми Голодомору у літературі, кінематографу та мистецтві. проаналізували на основі історичних джерел причини, хід, наслідки Голодомору для українського населення, а також переглянули уривок художнього фільму "Червоне намисто" та уривок документальної стрічки "Червоний Голодомор 1932-33рр."Хвилиною мовчання вшанували загиблих українців від трагедії Голодомору.

У Губелецькій гімназії з 21 по 25 листопада пройшов Тиждень безпеки дорожнього руху.
Протягом тижня діти нашої школи мали можливість якомога більше дізнатися про правила дорожнього руху: облаштування дороги, дію світлофора, дорожні знаки, значення деяких з них.
Для того, щоб закріплювати знання дітей та формувати навички дисциплінованого пішохода, дуже важливо організовувати розвивальне середовище з безпеки руху. З учнями були проведені заняття, години спілкування, вікторини, конкурси з правил поведінки пішоходів під час переходу вулиць, які пройшли в цікавій невимушеній обстановці.
Протягом тижня були обладнані куточки безпеки дорожнього руху. Також пройшли тематичні конкурси. Учні 5-9 класів переглянули відеофільми «Ціна не уваги. Присвячується пішоходам» на Уроці Безпеки під назвою "Безпечна дорога додому".
На уроках основи здоров’я був проведений практикум «Перша медична допомога», під час якого діти відпрацьовували навики і прийоми надання першої допомоги при нещасних випадках у ДТП..
Школярі взяли участь у шкільному конкурсі малюнків на тему «Знай дорослий, знай дитя: Безпека руху – це життя» .
Всі заходи під час проведення Тижня безпеки дорожнього руху пройшли на належному рівні. Кожен день був цікавим, корисним та різноманітним.
Заходи, які були проведені з 21 по 25 листопада дали змогу дітям одержати достатньо знань щодо бережливого ставлення до свого здоров’я та оточуючих людей.
Робота педагогів допоможе дітям убезпечити себе в реальному житті на дорозі та принесе свої результати, що допоможе істотно знизити кількість ДТП за участю дітей. У майбутньому ці діти стануть відповідальними водіями і уважними пішоходами, а це означає – рух на наших дорогах буде безпечним і комфортним.

Вже дев’ятий рік поспіль, 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
Події кінця листопада 2013 – лютого 2014 років увійшли в історію України як Євромайдан. Протести почалися після того, як український уряд заявив про припинення курсу на євроінтеграцію, що обурило значну частину суспільства і змусило українців вийти проти політики влади.
Події Майдану стали революцією духу, стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави. Саме Євромайдан, Революція Гідності та Небесна сотня безповоротно визначили європейський вектор України. Євромайдан - це вже історія, тому важливо зберегти і передати нащадкам правду про події, настрої, трагедії і перемоги того часу. Символом Революції гідності був прапор України, єдиним духовним помічником і натхненником – національний гімн.
Сьогодні боротьба за незалежність України, її суверенітет, кордони продовжується, і від зовнішньої агресії нас захищають такі ж патріоти й щирі люди, які були на Майданах міст та містечок нашої країни. Це люди, подвиг яких ми будемо пам’ятати вічно, їхня мужність переказуватиметься з покоління в покоління, вони - Герої нашого часу.
З нагоди Дня Революції Гідності та Свободи учнівський колектив Губелецької гімназії провели патріотичний флешмоб "Ми вільні творити майбутнє". Також з учнями 8-9 класів був проведений урок Мужності "Україна - територія гідності і свободи"

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок, і саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту. Брак життєвого досвіду, беззахисність і невміння діяти в критичних ситуаціях робить дитину уразливою в усіх відношеннях.
З самого дитинства діти зазнають впливу небезпечних факторів, які підстерігають їх практично на кожному кроці – удома небезпека йде від електричних, газових приладів, пустощів із сірниками та іншими небезпечними предметами, на вулиці – необережність на дорозі, спілкування з незнайомими людьми, використання піротехнічних, вибухонебезпечних предметів тощо, що може призвести до біди.
З метою систематизації та узагальнення уявлень дітей, створення максимально безпечних умов перебування у навколишньому середовищі, формування у дітей усвідомлення цінності свого життя та здоров’я, проведення цілеспрямованої роботи з дітьми щодо профілактики травматизму, навчання правил безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, безпечного відпочинку, виховання поважного ставлення до безпеки людини, вироблення навичок поведінки у разі виникнення надзвичайної ситуації чи військової загрози у нашому закладі з 7 листопада по 11 листопада ц.р. був проведений Тиждень безпеки і безпеки життєдіяльності. Важливо відмітити, що виховні заходи Тижня техніки безпеки і безпеки життєдіяльності проводилися за змішаною формою навчання учнів, зокрема. і в очному, і в дистанційному форматах. В рамках тижня ТБ. і Бж були проведені Уроки безпеки, наприклад, « Вибухонебезпечні та маловідомі предмети. Якими повинні бути дії учнів? », «Правила поведінки учнів з незнайомими людьми» (дистанційно), «Запобігання булінгу в учнівському середовищі», «Правила поведінки учнів у побуті» (дистанційно); Урок-подорож «Небезпечний ліс» (дистанційно); бесіди, вікторини, естафети і змагання. Також було відпрацьовано сигнали повітряної тривоги, алгоритм дій учня у разі виникнення надзвичайної ситуації, військової загрози, пожежної та радіацйної небезпеки. Також були продемонстровані різні форми роботи з учнями: тематичні заняття; сюжетно-рольові, рухливі ігри; моделювання різних ситуацій; конкурси, естафети; бесіди; художньо-продуктивна діяльність; виставка дитячих малюнків тощо, спрямовані на формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя і покращення якості освітньої роботи з питань особистої безпеки дитини.
Тема безпеки життя дитини невичерпна, вона не обмежена Тижнем, а повинна звучати постійно. І ті зерна знань, умінь, навичок, які закладаються сьогодні, обов’язково знадобляться в майбутньому.

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але щоразу кожен з нас переконується, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.
З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.
За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську. Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.
Сьогодні в стінах нашого навчального закладу з нагод Дня писемности і мови відбувся Радіодиктант національної єдности, в якому традиційно взяли участь учні 5-9 класів та педагоги школи. Лідери учнівського самоврядування організували віршований флешмоб з нагоди свята під назвою "Мова - код нації, мова - це святиня", до якого залучалися найактивніші учні гімназії.
Отже, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання! Вчімо українську та шануймо її! Бажаємо всім співвітчизникам утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.

Сьогодні, як ніколи, День захисників та захисниць України має надзвичайно важливе значення для кожного з нас.
У часи, коли наша країна бореться за свою незалежність, її найкращі дочки та сини встали на захист найціннішого, що є в кожного українця, - волі.
Саме вони сьогодні захищають наш сон, саме вони крок за кроком очищують нашу рідну землю від лихої напасті, саме вони ведуть наш народ до такої омріяної Перемоги.
Ми вдячні нашим захисникам і захисницям за нелюдські зусилля, що вони докладають, аби ми могли зустрічати нові світанки і цінувати життя. 14 жовтня з учнями 5-9 класів було проведено дистанційно Урок Зитяги "Всі ми родом із козацтва", присвячений Дню захисників та захисниць України. Під час уроку Звитяги учні хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих за волю та незалежність України, взяли участь у безлічі патріотичних вікторин та квесті "Козацькими шляхами". Учні 8 класу читали авторські вірші, присвячені Захисникам і Захисницям України. В черговий раз ми доводимо. що ми нескорені.
Ми не знаємо твого імені...
Ми звертаємось до тебе, Захиснику України! Уклін тобі за твій подвиг. Ми знаємо, що для тебе поняття честь, гідність, витримка і відповідальність – не просто слова. Ти завжди готовий в будь-яку хвилину стати на захист своєї родини, народу і своєї країни. Дякуємо вам, дорогі захисники і захисниці, за можливість жити й працювати. Нехай Пресвята Богородиця завжди оберігає вас. Миру нам всім, любові і добра! Слава Україні! Слава нашим героям! Слава ЗСУ!

День вчителя в Україні відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено це свято Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.
А в нашій школі цей день завжди проходить по-особливому. Із самого ранку в класах панувала святкова атмосфера, в коридорах гамірно, у всіх чудовий настрій. За шкільною традицією День вчителя - ще й день учнівського самоврядування, тому уроки в школі в цей день проводили учні старших класів. Сьогодні вони спробували себе в ролі вчителів.
Але цьогоріч не було так,як завжди. В звязку з повномасштабним вторгненням рф учні нашої гімназії знаходилися на дистанційному навчанні. Тому наших педагогів вони привітали авторським відео, яке самі записали. Звичайно. кожному вчителеві було приємно слухати слова привітання від власних вихованців.

саме під такою назвою відбулося свято Першого Дзвоника у Губелецькій гімназії. Свято було проведенен в режимі онлайн, в звязку з повномасштабним вторгненням рф. Директор закладу Ткачук В.І. привітав зі святом педагогів, учнів та батьків. З уст першокласників лунали патріотичні поезії про рідний край і школу, а девякласники дякували своїми поезіями вчителям гімназії за їхню невтомну працю у вихованні підростаючого покоління. Після святкування свята Першого дзвоника в режимі онлайн відбувся і перший урок під назвою "Ми українці: честь і слава незламні!".

Сьогодні у нашому закладі були вручені свідоцтва про здобуття базової загальної середньої освіти.
Дорогі наші випускники!
Вітаємо з закінченням 9-го класу. Багато хто з вас продовжить навчання, тож нехай подальший шлях буде успішним і благополучним! А тим, хто вирішив почати нове, самостійне життя, ми хочемо побажати легкого подолання перешкод на шляху до поставленої мети. Нехай сьогоднішній день буде успішним стартом дорослого життя.
Нехай знання зі школи в усьому допомагають, нехай вірні друзі завжди підтримують, нехай світлі надії серця неодмінно виправдовуються.

Поки літо набирає обертів, на нашій шкільній ділянці кипить робота. Усі працівники нашої гімназії долучилися до сезонних сільськогосподарських робіт: сапали і підгорнули картоплю, пропололи овочеві культури від бур'янів. Всі ці роботи виконувалися у прекрасний погожий день та під чудовий настрій наших праціників та колег. Літо — це всього лиш 92 дні (2208 годин або 132480 хвилин), але провести їх можна (і треба!) так, щоб жодна хвилина не пропала дарма, щоб було що згадати довгими й холодними зимовими вечорами.