Як хліб до столу прийшов? - виховна година у 1 класі до Всесвітнього дня хліба

Хліб… Ось він — свіжий, м’який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.
“Хліб — всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.
З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.
Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням косарів, вогнем гарячих діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом,
Він пахне солодко, як пахнуть меду соти. –
В Україні були всякі часи. Та пам’ятає історія, як було складно без хліба. Як спустошувались цілі території, як за колоски саджали за грати і як вмирали від голоду цілими сім’ями. Тому сьогодні головними питаннями кожного українця є поважати хліб і бережливо ставитися до нього.
Тож, давайте не забувати найважливіші цінності нашого життя. Нехай хліб буде вічним і завжди свіжим на столі в кожного господаря. Бо, як відомо, черствіє хліб – черствіють людські душі.
"Як хліб до столу прийшов?" - саме під такою назвою відбулася виховна година з учнями 1 класу під керівництвом класного керівника Ірини Ростиславівни Колодніцької. Під час виховного заходу учні складали пазли про хліб, переглядали відеосюжети, відгадували загадки, робили різноманітні аплікації і т.п.
Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут.