Новини

"Єднаймося проти насилля", "Ця рука ніколи не вдарить", "Будь сильнішим - будь другом" - саме під таким назвами учні 5-9 класів нашої гімназії виготовляли стіннівки з метою протидії різних видів насильства та звернення уваги до проблем насилля над дітьми.

На годині спілкування учні 8 та 9 класу переглянули ролик «Online cексуальне насильство над дітьми», ознайомилися з поняттями "секстинг", "сексторшен", "кібергрумінг".
У ході діалогу шукали переваги та недоліки знайомств через інтернет, шляхи захисту від небажаних знайомств. Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.
Якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Щороку, 1 грудня в Україні відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною через низьку відповідальність та непоінформованість громадян. Тому, маючи на меті попередити поширення ВІЛ – інфекції в гімназії з учнями 1-9 класів було проведено ряд виховних заходів. Сьогодні, наші першокласники інформативно дізнавалися про наслідки ВІЛ/СНІД - інфекції для суспільства; учні 2-4 класу під час виховної години на подану тематику виготовляли стінгазету "Ні- насильству, дружбі - так!!", де закріпили свої знання про небезпеку цього захворювання та толерантне співжиття з таким людьми, які є інфіковані. Учні 3 класу також прослухали виховну годину про соціальні наслідки ВІЛ/СНІД - інфекції. Учні 5-7 класів переглядали інформативні відео про небезпеки ВІЛі СНІД - інфекції, розглядали причини цього захворювання у людей і т.п. Учні 8-9 класів були на тренінгу, на якому виконували ряд вправ, зокрема, заповнювали чек-листи "Що я знаю про хворобу ВІЛ/СНІД?", формували список корисних звичок, аби запобігти хвороби, на сердечках- вітаннях писали побажання тим, хто інфікований, з метою толерантного ставлення до таких людей у суспільстві. У колі побажань говорили про те, що сьогодні дізналися на занятті. Адже безпечна та свідома поведінка – найкращий шлях уберегтися від небажаних наслідків. Саме це має розуміти кожен громадянин України, в тому числі і учні навчального закладу.

З метою перевірки рівень засвоєння учнями понять «жорстоке поводження», «насильство», «фізичне насильство», «моральне насильство», встановлення ступеню розуміння ними зазначених понять в Губелецькій гімназії було проведено анкетування з учнями 8-9 класів. Адже прояви насильницького і жорстокого ставлення дорослих до дітей в межах сучасної родинної спільноти зумовлені етноісторичними традиціями, соціально-економічними проблемами українського суспільства, психологічними і педагогічними причинами, а тому викорінення жахливих явищ потребує мобілізації та координації зусиль державних правоохоронних, освітніх органів, соціальних служб, громадських організацій, засобів масових інформацій.

Кожна дитина має право на щастя, любов і опіку. Але головне право – це право на життя, життя без насильства. На жаль, сьогодення наповнене не лише приємними моментами, а й такими, які викликають дитячі сльози. Зазвичай це пов’язано з непорозуміннями, сутичками, суперечками, виясненням стосунків, результатом яких стає насилля, моральне і фізичне.

В межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насилля» в закладі освіти серед учнів 1-9 класів пройшла акція «Наші долоньки проти насилля». Маємо надію та сподівання, що сучасне та прийдешні покоління зможуть своєю небайдужістю розірвати коло жорстокості та насильства, змінити світ на краще!

Акція ""16 днів проти насильства" в нашому закладі триває. Сьогодні учні нашої школи переглянули серіал «Про кібербулінг для підлітків». Адже на сьогодні дуже важливо толерантно та терпеливо ставитися один до одного, не проявляти ніяких насильницьких дій та словесних образ.

Сьогодні, 25 листопада у Губелецькій гімназії стартувала акція "16 днів проти насильства". Учні нашшої гімназії долучилися до неї, щоб виявити своє право жити в мирі і злагоді, доброзичливому відношенні один до одного, звернути увагу громадськості на проблеми насильства в сучасному світі. Одночасно школярі нашої школи долучилися до флешмобу "Розфарбуй громаду у помаранчевий колір" , щоб таким чином, привернути увагу громадськості до запобігання та протидії домашньому насильству.
Міжнародна спільнота щорічно підтримує акцію “16 днів проти насильства”. Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу з 25 листопада до 10 грудня активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.
Щорічна акція !16 днів проти насильства” ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Дати акції символічно наголошують на цьому зв’язку: 25 листопада – Міжнародний день проти насильства щодо жінок, 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
У цей шістнадцітиденний період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 1 грудня – Міжнародний день боротьби за СНІДом, 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством, 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, 5 грудня – Міжнародний день волонтера, 6 грудня – річниця інциденту в Монреалі.
Таким чином, майже кожний день від 25 листопада до 10 грудня означений фактами та аргументами стосовно того, що будь-які форми насильства (у громадській чи приватній сферах) є порушенням прав людини.

88 років тому... Трагедія, яка змінила українське суспільство. Адже радянська система мала одну мету - знищити українців як націю, знищити українського селянина і господаря своєї землі. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей. Його жертвами стали і ті, хто вижив у 1932–1933 роках. Бо мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Мали забути, хто і за що їх вбивав. Смерть і забуття – ціль Сталіна та його поплічників щодо українців. Вона не досягнута. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Пам’ятаємо про Голодомор...
Ми пам’ятаємо, як внутрішні суперечки допомагали зовнішньому ворогу. Ми пам’ятаємо, що стається із тими, кому забракне снаги відстояти свободу. Хто проміняє її на хліб. Як вслід за свободою втратить і його. Ми пам’ятаємо, як дорого коштує віра у привабливі гасла. Як «землю селянам» перетворилося на «в землю селян».
Але ми також пам’ятаємо українців, які піднімалися на боротьбу проти комуністичного режиму. Своїми повстаннями вони завдавали йому дошкульних ударів, робили слабшим, неспроможним повторити потім десь інде, в поневоленій ним частині Європи, злочини масштабу Голодомору.
Ми пам’ятаємо тих українців, які ділилися останнім шматком хліба, як ослаблені голодом показували світові силу людяності. Ми пам’ятаємо помсту молодого українця у Львові за вбивство мільйонів його братів та сестер, яка стала виявом національної гідності. Ми пам’ятаємо тих українців, які берегли пам’ять про пережите, хоча платили за це волею чи навіть життям. Ми пам’ятаємо тих неукраїнців, які мали силу казати світові правду, навіть тоді, коли ніхто не хотів її чути.
​Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими, бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі. Тому спадкоємці тодішніх вбивць досі прагнуть стерти її. Вони намагалися переписувати підручники історії в Україні, закривати тут архіви, поширювали брехню про Голодомор у світі. Але правда виявилася сильнішою, пам’ять – нездоланною. І такими ж зробила нас.
Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила свічу пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають батьків. Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл. Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків.
З нагоди пам'яті жертв Голодомору в Губелецькій гімназії були проведені уроки Пам'яті у 7 під назвою "Голодомор 1932-33 рр... Ми пам'ятаємо вас..." та 8-9 класах "Зернинка пшениці в ім'я життя". Хвилиною мовчання вшанували тих, хто загинув від голодної смерті в гарячих руках радянської машини смерті. Ми памятаємо ваш повиг в ім'я нашого життя!

22 листопада весь світ відзначає Всесвітній день дитини. Адже дитинство - це найпрекрасніша пора, сповнена чудовими подіями та моментами, радістю та успіхами. Людство відзначає Всесвітній день дитини тому, що саме в цей день було прийнято дуже важливий документ – Конвенцію ООН про права дитини. Важливо, щоб кожна дитина знала свої права, щоб ці права стали цінністю, визнаною і державою, і суспільством.
От і у нашій школі з 22 по 26 жовтня проходить ТИждень прав дитини.
В рамках тижня проводяться заходи, спрямовані на забезпечення захисту прав дитини, дотримання національних та загальнолюдських морально-естетичних принципів, традицій. У гімназії проходять заходи, спрямовані на захист прав дітей в сучасному глобалістичному середовищі. у 1-4 класах проходила інтерактивна гра "У країну прав" та пройшли конкурси малюнків на тему «Права людини – очима дітей». у 8-9 класах відбувався Правовий урок на тему "Сучасне значення та погляд на загальну Декларацію прав людини".
Ніколи не буде зайвим повторити свої обов’язки і дотримуватися їх, знати свої права і користуватися ними, побачити деякі проблеми зі сторони та зробити для себе висновки. Незнання не звільняє від відповідальності, а знання навпаки перетворюються на силу, якою можна захистити себе від шкідливого та небезпечного, зміцнити свою силу волі, покращити поведінку.

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, який встановлений «з метою утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події початку XXI століття».
Цього дня традиційно пригадують дві важливі події – Помаранчеву революцію восени 2004 року та Революції Гідності у листопаді 2013 року – лютому 2014 року.
Майдан – це не моноліт, це не тільки про прагнення до Євросоюзу. Євромайдан, що згодом переріс в Революцію Гідності, ще й про поштовх до змін в Україні, процес зміни посттоталітарного суспільства на демократичне. Українці виходили з акцією протестів, що під обіцянки президента не застосовувати силу до мирно налаштованих громадян i дзвони Михайлівського Золотоверхого собору перетворились на жахливе кровопролиття.
На три місяці там розгорнулась модель архаїчної Запорізької Січі, де зібрались звичайні люди, які неозброєні вийшли зі своїх домівок боротися за свої права і справедливість. Революція – це дилема між правом і справедливістю, але право не має стояти протиріч справедливості. Це була боротьба з проросійською владою, боротьба за свободу, адже для українців свобода – це релігія. Це була хоробрість і самопожертва в ім‘я кращої України. І кожен розуміє, з якого боку барикад бились наповнені патріотизмом серця, стривожені дзвонами Майдану, а з якої – закам‘янілі груди. З нагоди подій революції гідності і свободи лідери учнівського самоврядування Губелецької гімназії підготували історико-патріотичний віршовий вернісаж з метою збереження пам'яті про великий демократичний поступ нашої країни та особистого внеску її громадян . Євромайдан – це про зміну свідомості українців й соціальну зрілість та відповідальність. Ті події змінили не тільки нашу історію, вони – живе нагадування, якою ціною здобуто свободу та незалежність нашої держави.

Урок-презентація з нагоди Дня гідності та свободи для учнів 5-9 класів під назвою "Революція Гідності як механізм захисту прав громадян України на власний вибір та європейські цінності"

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи. Цього дня рівно 8 років тому люди вийшли на вулиці, щоб висловити свою позицію.
Події на Майдані дали поштовх всій країні. Це був важкий час для України. Але народ продемонстрував свою гідність і прагнення до свободи. На Майдан виходили жителі Сходу та Заходу, жителі малих міст, сіл. Після революції по всій країні почали з'являтися вулиці, школи, майдани, названі в честь героїв. Можна сказати, що Майдан був революцією гідності, але вона була лише частиною великої картини, окремим фрагментом. Бо, крім гідності, тут була воля і справедливість, солідарність і хоробрість, війна проти системи, протистояння громадянина з державою. Зрештою, тут було щось значно важливіше, щось таке, що стосувалося головного людського питання – боротьба за виживання з надією на нове життя. Тому питання стояло так: життя або смерть?
Під час мітингів і протестів міліція била людей, кидалася газовими гранатами та робила ще багато насильницьких дій. Таким чином влада намагалася змусити український народ боятися виступати проти неї. Однак це не тільки не вселило жах в серця людей, а й зміцнило впевненість в потребі змін. В часи революції люди боролися за краще майбутнє для України, за свободу слова та за свої права, що зміцнило єдність української нації. На жаль, Революція Гідності забрала життя 107 осіб, але ці жертви не були марними, вони були героями. Завдяки цим подіям Україна змогла стати частиною Європейського Союзу, домоглася зміни влади, свободи слова та доказати, що вона сильна країна.

"Безпечна дорога додому" - саме так називалася сюжетно-рольова гра з вивчення Правил дорожнього руху вихованцями дошкільного підрозділу "Пролісок" Губелецької гімназії в рамках Національного уроку з безпеки дорожнього руху, який провела вихователька баланчук Любов ВІкторівна. Діти закріпили знання про правила безпечної поведінки при переході доріг на перехрестях, вчилися розпізнавати знаки дорожнього руху, будучи при цьому водіями, регулювальниками, пішоходами і кольори світлофора. Змістовне заняття у вигляді гри закріпило практичні навички дітей безпечної поведінки на дорозі, повертаючись додому.

Щорічно у світі та Україні мільйони людей гинуть у дорожніх аваріях. Дуже часто причиною загибелі людей є власна неправильна поведінка на дорозі. В рамках Національного дня безпеки дорожнього руху та з метою залучення дітей до вивчення та дотримання Правил дорожнього руху в Губелецькій гімназії цікаво та змістовно пройшов Єдиний національний урок з безпеки дорожнього руху "Безпечна дорога додому". Учні повторювали основні правила безпеки дорожнього руху та вивчали дорожні знаки, брали участь у онлайн-вікторинах, розгадували кросворди, моделювали власну безпечну поведінку на дорогах під час повернення додому, складали самостійно, на основі власних залишкових знань памятки безпечного дорожнього руху пішоходам, водіям, пасажирам, велосипедистам, та переглядали навчальні відеосюжети. Головною метою цього заходу було попередити учнів про небезпеки для їхнього життя, які існують на дорогах, про можливі наслідки та ризики в разі порушення правил дорожнього руху.
Прості речі рятують життя. Тож бережіть його, не забувайте про власну безпеку, дотримуючись Правил дорожнього руху.

16 листопада 2021 року о 13годині дня відбулося засідання лідерів учнівського самоврядування Губелецької гімназії в дистанційному режимі. У порядку денному - обговорення перспективних проєктів на 2021-2022 навчальний рік та їх реалізація під час освітнього процесу у Губелецькій гімназії. Також був погоджений підготовчий етап проєкту "Англійська без меж" , ініціатором якого є міністр освіти, науки та культури Губелецької гімназії, учениця 7 класу Косік Вікторія Валентинівна. Президентом школи Сорочинською Яною Романівною була винесена пропозиція популяризації здорового способу життя через реалізацію учнівського проєкту "Спорт - це здорове життя", автором якого є міністр охорони здоров'я та спорту, учениця 7 класу Мазур Софія Андріївна. Також заслухали презентацію реалізації учнівського природоохоронного міні-проєкту "Нагодуймо птахів", автором якого є міністр екології та праці Щавінська Ангеліна Сергіївна, учениця 8 класу. Результатом такої плідної роботи лідерів стало рішення втілювати дані проєкти протягом навчального року та щоразу звітувати про їх реалізацію на чергових засіданнях лідерів учнівського самоврядування.

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається в усьому світі 16 листопада . Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості у якій йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етносу або кольору шкіри.
Толерантна людина – це особистість, якій притаманні моральні, духовні цінності та якості. Заклик толерантності – твори добро! Кожен з нас повинен вірити і творити добро, зробити те, що інші вважають неможливим, подати гідний приклад оточуючим, зробити щось таке, що принесе користь. З нагоди дня толерантності вчителька 1 класу Щавінська Тетяна Михайлівна провела годину спілкування з учнями 1 класу на тему "День толерантності". Також учні 1-4 класів взяли участь у дитячому флешмобі «Долоньки толерантності». Учні зрозуміли один урок: для досягнення успіху у власному житті, уникнення різного роду конфліктів, кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Нам всім потрібно бути добрішими і не принижувати інших. Ми повинні один одному допомагати і може тоді світ стане краще. Треба пам’ятати, що ми всі різні, але ми всі рівні.

Добро – це світле, приємне і радісне почуття, яке дарує людям посмішки і в деякій частині – щастя. У кожної людини існує своє визначення добра. Деякі люди вважають, що бути добрим – це виконувати обов'язок перед сім'єю і близькими, не обманювати і не ображати слабких, нікого не підводити і допомагати людям. Добро – це навмисна і безкорислива допомога. Допомагати людям і не чекати чогось взамін. Потрібно намагатися бути добрим і робити добро для всіх своїх знайомих і не тільки. Адже, неважливо хто ця людина, чи потребує вона допомоги чи ні, важливий сам факт вашого рішення.
Добро є вищим проявом моральності в людині. Але, на жаль, багато людей в першу чергу думають про себе і свої інтереси, і не завжди хочуть помічати проблеми інших і не намагаються їм допомогти.
Робити добро й бути добрим – велика праця, але він цього вартий. Добро, зроблене від душі та щирого серця вам же і повернеться. Не потрібно нікому заподіювати шкоду, шкоду, біль і страждання. Євангелія твердить філософію добра по-своєму: добро — це насамперед справи милосердя.
«Коли ми щасливі, ми завжди добрі, але коли ми добрі, ми не завжди щасливі», - писав в свій час англійський письменник Оскар Уальд. в народі кажуть: «зроби сто разів добро, ніхто не згадає, зроби один раз погано і це запам'ятають назавжди». Потрібно забувати образи, але ніколи не можна забувати доброти і милосердя ближнього до вас.
Отож, з нагоди Всесітнього дня доброти, який відмічає світ щороку 13 листопала у Губелецькій гімназії вчителькою початкових класів Облядрук Оленою Олександрівною було проведено Урок Доброти під назвою "Якого кольору добро?" для учнів 1-4 класів. Найцікавіші фрагменти Уроку Доброти відображені у відеосюжеті...

Ми живемо в активному інформаційному середовищі. Технології торкнулися, мабуть, всіх сучасних сфер діяльності. Не тільки дорослі користуються перевагами новітніх розробок, а й діти. І ні для кого не секрет, що саме вони обожнюють гаджети. Ними батьки часто відволікають малечу. Так, завдяки телефонам та іншим пристроям, які вони віддають у маленькі рученята, у мами чи тата з’являється кілька хвилин на відпочинок. Та разом з перевагами виникають можливості інформаційної небезпеки.
"Безпечний Інтернет для дітей" - саме так називалася година спілкування з учнями 3 класу під керівництвом класного керівника Колодніцької Ірини Ростиславівни. Адже передусім, дітям повинно бути безпечно не тільки в громадських місцях чи на дорогах, а й в Інтернеті також... Також учні 1-4 класів малювали малюнки на тему кібербезпеки в освітньому середовищі.