Новини

Щороку в перший день літа, 1 червня, у всьому світі святкується Міжнародний день захисту дітей. Рішення про створення такого свята було прийнято під час сесії Міжнародної демократичної федерації жінок 1949 року в Парижі. Заснування такого дня ініціювали через те, що в багатьох країнах світу залишилося чимало дітей без батьків та даху над головою після Другої світової війни.
Вперше Міжнародний день захисту дітей відсвяткували в 50 країнах вже наступного 1950 року. Відтоді подія стала однією з наймасштабніших у всьому світі. Головна мета свята - привернути увагу громадськості, урядових установ та організацій до проблем, що спрямовані на реалізацію різноманітних заходів для забезпечення добробуту дітей в світі.
Існує навіть окремий символ цього дня - зелений прапор, на якому зображена планета Земля, а довкола неї - фігурки дітей різних рас та національностей. У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. Любі діти! Ви – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідним громадянином України.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки! Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям. У День Захисту Дітей бажаю кожній дитині міцної сім’ї і всього необхідного для безтурботного дитинства. Нехай дитячі посмішки висвітлюють нашу планету, і кожен із маленьких мешканців нашої землі буде здоровим і щасливим.
З наоди Міжнародного Дня захисту прав дітей в стінах нашого навчального закладу за довгих три місяці дистанційного навчання зібралися наші вихованці та учні - наше майбутнє. На загальношкільній лінійці учні. які мали успіхи в навчанні були відмічені грамотами, сертифікатами, дипломами. Це і з української мови, англійської мови, математики, біології, географії та ін. Також учні, які закінчили відмінно навчальний рік, отримали одноразові стипендії від голови СГК "Улашанівський" А.Р. Теслюка в сумі 1000 грн. На лінійці учням стипендію вручив юрист О.В. Ковальчук. Традиційно, в цей день наші учні та вихованці, а також діти пільгових категорій отримали солодощі від голови СТОВ "Батьківщина" Сорочинського С.Й. Святкування Міжнародного Дня захисту прав дітей в гімназії було насиченим. Відбулися спортивно-патротичні змагання між серед збірних двох команд учнів 5-9 класів, був організований пікнік учням, різні конкурси, благодійна ярмарка та флешмоб "Ми діти твої, Україно!"
Діти – це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Нехай вони про війни і ворожнечі дізнаються лише з книг і ніколи не побачать ці біди наяву. Нехай дітям завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі для них сяятимуть мільйони красивих зірок. Діти – це ангели. Вони не повинні страждати від того, що хтось вважає їх чужими чи чимось обділеними. Вони повинні жити в світі, який не знає, що таке жорстокість, біль та насильство. Давайте створимо для них такий світ разом!

Чарівна й світла українська пісня…
Де українець, там і пісня є.
Протяжна і сумна, аж серце тисне,
У пісні тій усе життя моє й твоє.
В ній тихі й славні українські ночі,
Безмежний простір, сині небеса…
І думки спалах, почуття бентежне,
Надія світла, щира і ясна.
У пісні мрія і душа народу,
І вільна воля, злет у небеса.
І боротьба одвічна за свободу,
У нашій пісні радість і краса.
Над цілим світом хай вона лунає,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українця не буває,
Вона від роду з нами й до кінця…
Століттями складалися піснІ -
Пісні народні - жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні,
Звучали на весіллі і в поході.
Згадаємо ж давайте у цю мить,
Що українці - це народ співучий -
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!
До вашої уваги флешмоб української пісні "Ой у лузі червона калина" у виконанні учнів нашої гімназії з нагоди Міжнародного захисту прав дітей

Навчальний рік до фінішу добіг.
От і усе, скінчилися уроки.
І перед вами – тисячі доріг,
Де самостійно здійсните ви кроки
І виберете ту, лише одну,
Що поведе вперед по вашій долі.
То ж вибирайте сонячну, ясну,
Дорогу світлу у квітковім полі,
Яка до щастя завжди приведе,
З якої видно горизонти й далі,
На ній ви не оступитесь ніде,
А проживете чесно й без печалі.
Випускники!
Проживіть хоч 100 літ,
Всю планету обійдіть довкола.
Збережіть на згадку цілий світ,
Той, що ним для вас вже стала школа.
Останній дзвоник підводить підсумки навчального року та знаменує подолання чергової сходинки у Вашому житті.
Для випускників останній шкільний дзвоник – це початок дороги у нове, доросле життя, в якому щодня доведеться робити самостійний вибір та відповідати за свої вчинки.
Україні сьогодні, як ніколи, потрібні роботящі руки, розумні голови, дбайливі господарі, люди нової генерації та високодуховні громадяни.
Нехай же чекають Вас попереду нові вершини та нові досягнення!
У вирі життя не забувайте вчителів, які подарували Вам не лише знання, але і тепло сердець, частинку власної душі.
Вітаємо і батьків сьогоднішніх випускників, які разом із своїми дітьми пройшли цей довгий і непростий шлях, раділи їх успіхам, переймалися невдачами, підтримували у важку хвилину. Нехай же Ваші діти стануть справжніми людьми, гідними поваги.
Бажаємо всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у Ваших родинах. І до вашої уваги фотогалерея "Найкращі моменти нашого шкільного життя". Подивіться, які успішні та прерасні наші діти, наше підростаюче покоління. Насиченим він був для нас цей рік: і квести, і день Козацтва, і день Єднання, Гідності і Свободи, і день вишиванки. Але своїми талантами, розумом і наполегливою працею наші учні засвідчили: вони гідні своєї Батьківщини доньки і сини. І ми віримо в них та бажаємо їм світлого майбутнього та мирного неба.

Останній дзвоник вже став традиційним святом у школярів. Він сповіщає про закінчення навчального року. Останній дзвінок – веселе і водночас сумне свято. Одним він віщує канікули, а для випускників – путівку в доросле життя, з безліччю сюрпризів, подоланням різних життєвих шляхів. Останній дзвоник сьогодні пролунав для учнів по всій Україні. Цього року школу закінчили 210 тисяч українців. Щоправда, останній дзвоник, як і саме навчання, відбувся дистанційно. І наш навчальний заклад не став виключенням.
Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Цей нетрадиційний останній дзвінок прозвучить востаннє, покличе у незвідану дорогу майбутнього наших випускників - учнів 9 класу.
За нашою давньою традицією першою з вітальним словом в режимі онлайн до учнів закладу та випускників звернувся директор гімназії Василь Іванович. Він побажав усім присутнім мирного неба та міцного здоров'я, віри в перемогу наших Збройних сил у війні і гарних літніх канікул, а випускникам - хорошого та світлого майбутнього. З вітальними словами до випускників звернулися і перші вчителі - Ірина Ростиславівна та Галина Василівна, класний керівник Світлана Федотівна.
Свято останнього дзвоника було представлене і онлайн-квестом під назвою "Веселий дзвоник", в якому учні нашої гімназії проявляли свої знання та навички, кмітливість та інтуїцію. На завершення свята для випускників пролунав Останній дзвінок, який назавжди в пам'яті кожного залишить трепетні та щемливі спогади про безтурботне дитинство та веселе шкільне життя. також учні переглядали відеосюжет під назвою "Найкращі моменти нашого шкільного життя".
Останній раз дзвенить для них дзвінок,
Випускники квітучою весною,
Обпалені жорстокою війною,
Зберуться на останній свій урок.
Не буде свята, музики, пісень,
Та сиротливо тихо, як ніколи,
Журба і сум панують біля школи,
"Он лайн" проводять цей святковий день.
Не бігають схвильовані батьки,
Болить душа у мами за дитину,
Лиш прикладає до очей хустину,
Тривожать серце матері думки.
А батько захищає на війні,
Пізніше їх порадує дзвіночком,
Та привітає дочку чи синочка,
Війне легенько вітром по вікні.
Останній раз дзвенить для вас дзвінок,
Життя дорослі двері відчиняє,
А за спиною школу залишає,
Найяскравіший в пам'яті куток...

Памятка техніки безпеки здобувачів освіти на період літніх канікул 2021-2022 навчального року

Превентивне виховання - це успішна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організація належного догляду за їх діяльністю.
До завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, передусім належить формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником,що впливає на вибір способів на основі морально - правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалась у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.
Одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.
Другим завданням превентивного виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок високоморальної поведінки. Оскільки у кінцевому підсумку вся виховна робота спрямовується на формування соціально активної особистості.
Третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного і терпимого ставлення до проявів девіантної поведінки іншими та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення вміння протистояти негативним впливам.
Четвертим завданням превентивного виховання, яке пронизує всю виховну роботу, є подолання у свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків формування. Безперечно, правопорушення тісно пов'язані з процесами деморалізації суспільства, бездомності, безробіття, з стрімким розвитком наркоманії, токсикоманії, з розпадом сімї, з розповсюдженням інших соціально - негативних явищ.
Загальновідомо, що головним напрямом діяльності у боротьбі з правопорушеннями є їх попередження, відповідним чином організована профілактична робота. Тому з метою попередження дитячої злочинності, різновидів булінгу, вживання наркотичних і психотропних речовин для учнів 5-9 класів було проведено Єдину годину превентивного виховання на тему "Кримінальна відповідальність неповнолітніх" у дистанційному форматі. В рамках даного виховного заходу був проведений інструктаж з техніки безпеки під час літніх канікул в умовах воєнного стану. Учні активно залучалися до обговорення різноманітних ситуацій криміногенного характеру, розгляду юридичних ситуацій, бесіди та вікторини.

Вітаємо усіх з Днем вишиванки!!!
А українська вишиванка - Диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті -
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все - ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько - памятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І мирний, чистий ранок в ніжному серпанку.
І те, як добре з мамою було...

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) відповідно до Положення про Мінреінтеграції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 376, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також прилеглих до них територій, інформаційного суверенітету України. Одним із основних завдань Мінреінтеграції є, участь у формуванні та реалізації державної політики щодо здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів (далі – ВНП).
Так, в рамках виконання програм та заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності серед різних вікових груп населення, щодо небезпеки від мін та ВНП, навчання правильному поводженню з ними у небезпечних ситуаціях, Мінреінтеграції забезпечено виготовлення навчальних посібників у вигляді коміксів для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» та «Безпечний Пекосвіт» (далі – навчальний посібник), які було розміщено в мережі Інтернет для безкоштовного завантаження за посиланнями: https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski... та https://www.ranok.com.ua/info-bezpechniy-pekosvit-34684.html відповідно.
Навчальні посібники отримали схвалення від ДНЗ «Інституту модернізації змісту освіти» для використання в освітньому процесі.
Враховуючи актуальність проблеми, пов’язаної з мінами та ВНП та необхідність проведення інформаційно-просвітницької діяльності з порушеного питання, а також великий ризик нещасних випадків серед цивільного населення, особливо дітей та підлітків, педколектив Губелецької гімназії долучився до проведення серед учнів нашої школи Уроків мінної безпеки. Вихователь дошкільного підрозділу та вчителі 1-4 класів проводили урок безпеки за посібником у вигляді коміксів під назвою «Мінна безпека не без ПЕКа». а класні керівники 5-9 класів за посібником "Безпечний Пекосвіт", таким чином посприяли в поширенні та популяризації посібників Мінреінтеграції, а також підвищили обізнаність учнів про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів, навчання базовим правилам безпечної поведінки у разі їх виявлення.

У цей нелегкий для України час, працівники та здобувачі освіти Губелецької гімназії та жителі села долучилися до важливої справи - плетіння маскувальної сітки для українських захисників.
Слава Україні!
Героям слава!

21 лютого - Міжнародний день рідної мови. "Мова єднає нас" - саме під такою назвою відбулася інтерактивна мовно-патріотична гра учнів5-9 класів, яку провела вчителька української мови і літератури Людмила Олександрівна Кирильчук. Учні були поділені на дві команди "Мовознавці" та "Дивослово". Під час перебігу гри здобувачі освіти продемонстрували усі свої знання та компетентності, в черговий раз аргументуючи той факт, чому так важливо вивчати і знати рідну українську мову. Під час виховного заходу лунали вірші, прислів'я, приказки про рідну мову, інсценізувалися гуморески відомих українських письменників та поетів. Перемогу здобула команда "Дивослово". Майже в усіх конкурсах вони показали найкращі результати. Виховний захід залишив в усіх приємне та позитивне враження.
Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос — українська мова. Не та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдо-знанням, а чиста, щира — справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й досі бринять у моєму серці його слова:
Ну, що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..
Від цих слів стало б легше на душі, мені здається, й Іванові Франку, і Лесі Українці, і Михайлу Коцюбинському, і ще багатьом і багатьом поетам та письменникам, які усією душею любили свою мову, вірили, що з часом вона заволодіє розумом своїх дітей, і вони ніколи не зможуть її зректися. Тому вони і писали тільки українською мовою, щоб їхні творіння служили вірою і правдою саме українцям. Вони були справжніми патріотами своєї землі, знали, що колись вона стане вільною, і тоді по усіх її кутках буде чутно щиру, співочу українську мову.
Дійсно, без мови народ — ніщо. Як важко відчувати себе чужим у рідній стороні, тому що забув свою мову. Тоді тебе ніхто не привітає, не назве своїм товаришем, не благословить. А це схоже на смерть, повільну смерть серед близьких тобі людей. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують українську мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.
Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію українського народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Той народ піде в небуття, втратить свій "голос" —мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра:
О мово рідна! їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.
Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Багато чого довелося витримати українському народові за усі роки існування. Та крізь усі нещастя та негоди він зумів пронести незаплямованою, живою свою рідну мову. Вона виявилася невмирущою, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе у ньому і з ним. А це означає, що через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу.
Це означає, що
Народ без мови — це обмова,
Народ без мови — не народ.
Живе мова — живе народ...

Буду я навчатися мови золотої,
У трави-веснянки, у гории крутої,
В потічка веселого. що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової;
Щоб людському щастю дбанок свій надбати,
Щоб раділа з нами Україна-мати;
Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,
В гніві бився блисками, а в любові — рутою!!!
Саме так написав про нашу мову відомий український поет Андрій Малишко. Сьогодні, 21 лютого весь світ відзначає свято Міжнародний день рідної мови. А наша мова прекрасна, мелодійна, співуча, квітуча, барвиста, гомінка.... І так можна писати до безкінченності. Наша українська мова - то наш символ відродження, наше ДНК та національна гордість. Недарма, нашу мову на Паризькому конгресі 1934 року визнали наймелодійнішою мовою світу.
"Буду я навчатися мови золотої" - саме під такою назвою відбулося свято мови з учнями 2,4 класів, який провела вчителька початкових класів Облядрук Олена Олександрівна. Учні задоволенням розгадували кросворди, загадки, складали прислів'я, читали вірші про рідну мову, а також виготовили лeпбук. Свято мови у юних здобувачів освіти залишив приємні спогади та хороше враження. Учні з задоволенням вивчали граматичну складову нашої рідної материнської мови. Тож побажаймо їм успіху та наснаги до пізнання та вивчення рідної мови.

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Сьогодні ми вшановуємо відвагу, силу духу і стійкість наших громадян, які віддали найдорожче ‒ життя ‒ під час Революції гідності (листопад 2013 року ‒ лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.
Герої не вмирають! Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок, тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі… Ті, для кого справедливість, гідність, свобода, Україна – були не просто словами, а сенсом їхнього життя.
З нагоди тих подій Євромайдану у Губелецькій гімназії відбувся Урок-реквієм на тему "А Сотню вже зустріли небеса" з учнями 5-9 класів. Також учні вшанували загиблих майданівців хвилиною мовчання, переглянули документальні відеосюжети про ті події та відеоспогади рідних учасників Євромайдану. Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України піднімались на захист своєї землі. Нам завжди болітимуть їхні рани… Наші серця назавжди обпалені сльозами їхніх матерів і батьків, дружин і дітей, братів і сестер…
Небесну Сотню пам’ятатимуть завжди, про них обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають!
Слава Героям і найсвітліша пам’ять навіки вічні…

20 лютого 2014 року стало найчорнішим днем в історії незалежної Української держави: цього дня у центрі столиці загинули десятки українців, які протестували проти режиму тодішнього президента.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. Найстаршому — Іванові Наконечному — тоді виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарові Войтовичу — лише 17.
Замість сотень на Майдан вийшли тисячі, а згодом і десятки, сотні тисяч людей… Усіх їх об’єднала мрія жити у демократичній європейській країні, бути господарями на Богом даній землі. Першими в один з листопадових вечорів зібралися у центрі Києва студенти. Мета — висловити незгоду з позицією тодішнього президента, який цілеспрямовано здавав Росії національні інтереси України, обравши не європейський шлях розвитку, як обіцяв, а російський. За це їх розігнав «Беркут», жорстоко побивши — у лікарні потрапили десятки людей. А згодом у часть у подіях Євромайдану стала особистою справою кожного в ім'я свободи нашої України. А потім стрілянина, снайпери, загиблі... Так під час подій Євромайдану загинули наші співвітчизники - 107 осіб, яких ми по праву називаємо небесною сотнею. Вони там, на Майдані, стояли за нас і наше майбутнє. І ми, повинні поважати їх подвиг і шанувати їхню світлу пам'ять. Держава не забула тих, хто поліг у січнево-лютневі дні 2014-го: всім їм надано звання Героя України, засновано орден Героїв Небесної Сотні, їхніми іменами названі вулиці, сквери. Але… Сьогодні у суспільстві ставлення до учасників Революції Гідності неоднозначне. Якщо для одних вони герої, то для інших — люди, яких обманули політики, які на їхніх спинах прийшли до влади. Як не гірко у цьому зізнаватись, але з прихильниками цієї точки зору дещо можна погодитись. Адже багато обіцянок, які лунали на головній площі країни, так і не втілені у життя. Але ми надіємося, що рано чи пізно головні цілі та обіцянки все таки будуть виконані.
Але у ці лютневі дні ми вже вкотре вшановуємо пам'ять тих, хто бажав кращої долі для країни, пам'ять тих, хто "розбудив" українців від тяжкого сну пострадянської ідеології. Ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні. Учні Губелецької гімназії зробили невеликий історико-поетичний екскурс з нагоди вшанування Героїв Небесної сотні під назвою "Небесна сотня. Юні янголи Євромайдану". Памятаймо: герої не вмирають. Вони живуть стільки, скільки їх пам’ятають. Ми переконані: люди, які у ті холодні осінньо-зимові дні й ночі пішли під кулі, житимуть у нашій пам’яті вічно. Принаймні у пам’яті тих з нас, хто є українцем не лише за паспортом, а за духом, свідомістю, хто прагне жити у вільній демократичній Україні. Не забуваймо про це!

Кілька років тому у самісінькому центрі Києва пролилася кров людей, які відкрито виступили проти беззаконня тодішньої влади та несправедливості. Загинуло більше сотні чоловік; цих людей ми тепер називаємо Небесною Сотнею.
Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини.
Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України; вони були дуже різними: і за релігійними вподобаннями, і за політичними переконаннями, і за соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне: всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни.
Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої владі. Вічна слава героям!
З нагоди вшанування памяті героїв Небесної сотні в Губелецькій -гімназії сьогодні було проведено Урок Пам'яті з учнями 7-9 класів під назвою "Небесна Сотня: юні янголи", на якому учні ознайомилися з основними подіями Євромайдану, а також переглянули документальний фільм "Небесна сотня. Зима, що нас змінила". Учні 8-9 класу з нагоди вшанування національних героїв виготовили лепбук під назвою "Небесна сотня. Герої не вмирають". Бібліотекарем гімназії була організована виставка "Небесна сотня: герої посеред нас". Під час проведення виховних заходів учні зрозуміли, наскільки значимою для нас є об'єднання навколо спільної мети, навколо національної ідеї, навколо європейських цінностей. І найголовніше, що варто нам усім сьогодні пам'ятати - Небесна сотня ще раз довела, що вибір є завжди, і залежить лише від кожного з нас. Слава Україні!

#UAРАЗОМ та #ОБ'ЄДНАНІ УКРАЇНОЮ
16 лютого в Україні відзначають День єднання згідно Указу Президента України В. Зеленського № 53 від 14 лютого 2022 року. Тому цьогоріч цей день української консолідації, згуртування українців навколо національної ідеї та любові до рідної Батьківщини наше українське суспільство відзначає вперше. Сьогодні учні Губелецької гімназії долучилися до виконання Національного Гімну України та перегляду українського телемосту "Об'єднані Україною". Лідерами учніського самоврядування був організований флешмоб у закладі під назвою "У єднанні наша сила", де учні нашої гімназії утворили символічне коло єднання заради щасливого майбутнього нашої держави та консолідації майбутніх патріотів навколо нашої національної ідеї. Ми різні, але ми єдині, нас об'єднує сьогодні наша Україна. Єдність - це основа нашої ДНК нації, єдність - це наша найпотужніша зброя проти ворога. Цінуймо це і не забуваймо!!!

У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.
У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни.
29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва розпочався бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Їхній подвиг буде жити в серцях українського народу і символізуватиме нескорність людського духу, волю і незалежність. Як не дивно на сьогодні це звучить, але Герої Крут - це по чуті, перші кіборги нашої держави, які так як наші солдати на сході України, сто років потому боронили рідну землю від північного сусіда-ворога.
29 січня відзначається день памяті за полеглими юнаками-гімназистами на станції Крут. В нашій гімназії до цих памятних роковин відбулися наступні виховні заходи: Урок Мужності на тему "Коли ми вмирали, нам дзвони не грали" - 5-6 класи, Урок-реквієм "Мов град із неба сипалися кулі, й косили молодь - України цвіт!" - 7-9 класи. Учні 5-6 класів малювали малюнки, а лідери учнівського самоврядування розмістили історичну інформацію про цей день в історії. Також учня 5-9 класів переглянули документальний фільм "Крути. 100 років боротьби" і вшанували загиблих крутян хвилиною мовчання.