Свято Осені в дошкільному підрозділі Губелецької гімназії

Осінь вже зовсім наблизилася до зими. Листя все опало й лежить на землі, холодній і вологій. Ось вже пройшли проливні холодні дощі, в повітрі пахне морозною прохолодою. Але й досі з-під листя визирають різнокольорові грибочки, подекуди видніється зеленувата травичка.
Якщо в цей час року підійти до річки, то можна відчути легкий холодок, що пробігається по спині. Це вітер, що дме на річку, та від неї йде приємна свіжість, яку потім ще довго згадуєш.
Повітря свіже, тож вдихаючи його на повні груди, почуваєшся комфортніше. Гостро відчуваєш цей запах осені: кору дерев, яка сира від дощу, опале листя, що довго лежить на землі, і холодний вітерець, що торкається твого обличчя.
Мимоволі відчуваєш якесь дивне почуття смутку, що осінь добігає кінця. Ця золота, різнобарвна пора року скоро зміниться на білу, пухнасту зиму. Українська осінь по-справжньому золотава, адже у своїх барвах поєднує безліч кольорів і принтів.
Стоїть пізня осінь... Пишні запашні квіти вже пов’яли. Листя на деревах пожовкло та впало на землю. Мрійливий осінній парк затих. Віти дерев вкриті холодним туманом. Триває листопад — останній місяць осені. Прощавання з Осінню... Це, неначе, втрачаєш давнього друга, з яким дуже довго товаришуєш.
Сьогодні, у цей листопадовий, пронизаний теплом і ніжним сонячним промінчиком деньтв дошкільному підрозділі Губелецької гімназії відбулося свято Осені під назвою "Осінь золотава в гості завітала". Під час цього уже традиційного для нашого дитсадка заходу наші вихованці готували поробки на осінню тематику, фотографувалися у ніжних осінніх пейзажах, співали пісень та виконали інсценізацію української народної пісні "Ходить гарбуз по городу".
Виховання любові до краси матінки-природи, до рідного краю, рідної землі наповнило захід доброзичливою атмосферою та приємними спогадами про добру, теплу та незабутню осінь...