Свято Останнього дзвоника
Останній дзвоник вже став традиційним святом у школярів. Він сповіщає про закінчення навчального року. Останній дзвінок – веселе і водночас сумне свято. Одним він віщує канікули, а для випускників – путівку в доросле життя, з безліччю сюрпризів, подоланням різних життєвих шляхів. Останній дзвоник сьогодні пролунав для учнів по всій Україні. Цього року школу закінчили 210 тисяч українців. Щоправда, останній дзвоник, як і саме навчання, відбувся дистанційно. І наш навчальний заклад не став виключенням.
Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Цей нетрадиційний останній дзвінок прозвучить востаннє, покличе у незвідану дорогу майбутнього наших випускників - учнів 9 класу.
За нашою давньою традицією першою з вітальним словом в режимі онлайн до учнів закладу та випускників звернувся директор гімназії Василь Іванович. Він побажав усім присутнім мирного неба та міцного здоров'я, віри в перемогу наших Збройних сил у війні і гарних літніх канікул, а випускникам - хорошого та світлого майбутнього. З вітальними словами до випускників звернулися і перші вчителі - Ірина Ростиславівна та Галина Василівна, класний керівник Світлана Федотівна.
Свято останнього дзвоника було представлене і онлайн-квестом під назвою "Веселий дзвоник", в якому учні нашої гімназії проявляли свої знання та навички, кмітливість та інтуїцію. На завершення свята для випускників пролунав Останній дзвінок, який назавжди в пам'яті кожного залишить трепетні та щемливі спогади про безтурботне дитинство та веселе шкільне життя. також учні переглядали відеосюжет під назвою "Найкращі моменти нашого шкільного життя".
Останній раз дзвенить для них дзвінок,
Випускники квітучою весною,
Обпалені жорстокою війною,
Зберуться на останній свій урок.
Не буде свята, музики, пісень,
Та сиротливо тихо, як ніколи,
Журба і сум панують біля школи,
"Он лайн" проводять цей святковий день.
Не бігають схвильовані батьки,
Болить душа у мами за дитину,
Лиш прикладає до очей хустину,
Тривожать серце матері думки.
А батько захищає на війні,
Пізніше їх порадує дзвіночком,
Та привітає дочку чи синочка,
Війне легенько вітром по вікні.
Останній раз дзвенить для вас дзвінок,
Життя дорослі двері відчиняє,
А за спиною школу залишає,
Найяскравіший в пам'яті куток...





