Ви не авторизовані.
Якщо у вас є запрошувальний код,
зареєструйтеся. Це дуже легко.
Авторизованим користувачам доступна безліч
додаткових можливостей.
Про нас:
Наш девіз: Граючись — навчаюсь, навчаючись — досліджую.
Провідна ідея гімназії – плекання національної еліти України.
Ми : створюємо умови, які сприяють всебічному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних та соціальних потреб наших учнів та вчителів; виховуємо громадянина України, національно-свідому особистість, здатну вирішувати будь-яку навчальну та життєву проблему.
У сучасному освітньому середовищі проблема булінгу є одним із найактуальніших, адже саме школа формує перші навички взаємної поваги, співпраці та безпечної комунікації. Булінг — це не лише фізичні чи словесні образи; це глибока психологічна травма, яка може торкнутися будь-якої дитини. Він проявляється у приниженні, ізоляції, погрозах, висміюванні, кіберпереслідуванні. Тому формування нульової толерантності до агресії є важливою складовою роботи кожного закладу освіти.
З 10 по 14 листопада у Губелецькій гімназії відбувся Тиждень протидії булінгу, метою якого було підвищення обізнаності учнів про природу цькування та формування навичок мирного розв’язання конфліктів. Анонімне анкетування учнів 5–9 класів дозволило визначити рівень поінформованості дітей про форми та прояви булінгу. Учні з відповідальністю поставилися до завдання, що дало можливість сформувати реальне уявлення про ситуацію в учнівському середовищі і сформувати напрями профілактичної роботи на майбутнє.
Під час воркшопу “Шляхи подолання булінгу серед підлітків” учні 5–9 класів обговорювали ознаки булінгу, аналізували запропоновані ситуації, виконували групові завдання та складали “дерево рішень” — шляхи правильної поведінки у випадках цькування. Учні 9 класу взяли участь у флешмоб-акції “Як подолати булінг”, створивши коло підтримки та презентувавши заклики до доброзичливості та протидії агресії.
Учні 1–4 класів долучилися до створення малюнків “Ми за щасливе дитинство без булінгу”. Роботи дітей стали яскравим доповненням тижня та нагадали про важливість дружби і взаємної підтримки.
Для учнів 1–8 класів проведено фотоквест “Діти України проти булінгу”, у межах якого дітизакликали своїх однолітків до позитивної комунікації, доброзичливого ставлення та прояву розуміння.
Учні 7 та 9 класів виконували інтерактивні вправи “Що таке конфлікти і як їх уникнути”, де вчилися відрізняти конфлікт від булінгу та знаходити мирні способи вирішення суперечок. Для учнів 5–7 класів проведено годину спілкування “Булінг і конфлікт. Як розрізняти і протидіяти?”, під час якої учні обговорювали життєві ситуації та пропонували конструктивні рішення. Школярі складали уявні договори-обіцянки ніколи не булити оточуючих і не проявляти агресії. Також розглядалися ситуації з випадками булінгу та формувалися шляхи їх вирішення. Учні 5–9 класів переглянули навчальний відеосюжет “Як боротися з булінгом на рівні закону”, дізналися про юридичну відповідальність та алгоритми дій.
У 8 класі обговорювали пам’ятку “Як не стати жертвою булінгу”, визначали корисні поради та стратегії самозахисту.
Для учнів 1–5 класів була проведена інтерактивна гра “Нитка доброти і поваги”. Передаючи ниточку та добрі слова, діти створили символічний ланцюг єдності та підтримки, протидії негативу від випадків булінгу.
Протягом тижня також проводилися квести та ігри, спрямовані на формування позитивної атмосфери, довіри та поваги між учнями.
Проведення Тижня протидії булінгу у Губелецькій гімназії стало важливим кроком до створення безпечного освітнього середовища. Підлітки й молодші школярі отримали практичні знання, навички конструктивної комунікації та усвідомили цінність поваги й доброти один до одного. Подолання булінгу — це спільне завдання педагогів, учнів та батьків, і такі заходи роблять школу місцем, де кожна дитина може почуватися захищеною та важливою.
Сьогодні подвір’я Губелецької гімназії перетворилося на простір відкритості, поваги та взаєморозуміння. На свіжому повітрі, серед легкого осіннього світла, учні взяли участь у флешмобі-акції «Толерантна людина: яка вона?», присвяченому Дню толерантності, який щороку відзначається 16 листопада.
Кожен учасник тримав аркуш — маленьку сторінку великого діалогу. Саме на цих аркушах діти написали своє бачення толерантної людини. Їхні відповіді були неймовірно глибокими й дорослими:
та, що поважає людську гідність;
та, яка сприймає іншого таким, яким він є;
та, що визнає право кожного бути іншим;
та, яка приймає різноманітність;
та, що терпима до чужих думок, вірувань, поведінки;
та, яка не прагне домінувати і відмовляється від будь-яких проявів насильства;
та, що визнає рівність і повагу до прав інших;
та, яка здатна співпрацювати на засадах партнерства;
та, що готова миритися з думками, які відрізняються від її власних.
Ці слова, написані дитячими руками, звучали як щира обіцянка майбутнього покоління — будувати світ, у якому кожен почуватиметься прийнятим.
Під кінець акції всі аркуші з’єдналися у спільну композицію — мов сплетений із різних голосів барвистий оберіг людяності. Діти дивилися один на одного й тихо повторювали головний висновок дня:
«Ми такі різні — але такі особливі».
Сьогодні учні Губелецької гімназії не просто говорили про толерантність — вони показали її своєю участю, своїми словами і щирістю. І саме на шкільному подвір’ї, серед дитячих усмішок та промінців осіннього сонця, прозвучала найважливіша істина:
толерантність починається з кожного з нас.
У Губелецькій гімназії ранкове світло лагідно торкалося вікон, ніби й саме хотіло нагадати: сьогодні особливий день — Всесвітній день доброти. Це той день, коли кожен учень може відчути себе промінчиком, що освітлює світ навколо.
У першому класі було по-справжньому сонячно, хоча за вікном панувала осінь. Класний керівник Тетяна Михайлівна Щавінська розпочала годину доброти і толерантності з тихої розмови про те, що найважливіше добро — те, яке народжується в серці.
Діти створювали "Сонечко доброти" і кожен промінчик вони підписували тією доброю справою, яку роблять щоденно: підтримують друзів, дбають про молодших, допомагають удома, шанують працю інших, дбають про природу, шанують батьків, дарують щирі слова тим, хто їх потребує.
Потім першокласники зосереджено й натхненно творили плакат “Добро починається з мене” — яскравий, теплий, наповнений їхніми щирими думками. У цей момент здавалося, що добро має свій власний колір — колір дитячої щирості.
У 2 класі годину спілкування "Посій добро - виросте щастя" проводила Олена Олександрівна Облядрук. Тут панувала атмосфера роздумів і відкриттів. Учні створювали асоціативний кущ “Що таке доброта?", але не звичайний — а у формі великого серця.
Діти підбирали слова, які у них викликають відчуття тепла: турбота, справедливість, взаємодопомога, ніжність, повага. Кожне слово вони прикріплювали з такою обережністю, ніби торкалися власних мрій.
А далі виконували інтерактивні вправи, що допомагали побачити, як навіть найменший добрий вчинок здатен зігріти людину так само, як сонце зігріває землю.
Тим часом лідери учнівського самоврядування вирушили коридорами гімназії з особливою місією — дізнатися в учнів 1–9 класів, що для них означає бути добрим.
Відповіді дітей були простими й мудрими:
— це допомагати рідним;
— підтримувати тих, кому важко;
— бути уважним до людей похилого віку;
— турбуватися про тварин;
— і просто робити добрі вчинки, навіть коли ніхто не бачить.
Ці слова не були вимушеними — вони йшли від серця. А дитячі серця завжди кажуть правду.
У цей день Губелецька гімназія наповнилася особливим світлом.
Світлом, яке не малюється фарбами і не записується в зошитах. Світлом, яке народжується з добрих намірів, маленьких вчинків і щирих дитячих усмішок.
І хоч День доброти минув, у коридорах ще довго відчувалося тепло — ніби й справді "добро починається з кожного з нас".
На початку листопада у дошкільному підрозділі Губелецької гімназії панувала особлива атмосфера — цікава, тепла й пізнавальна водночас. З 3 по 8 листопада тут проходив Тиждень знань дитини, під час якого малята мали змогу відчути себе маленькими дослідниками, митцями, спортсменами, відкривачами світу.
Тиждень розпочався заняттям з ознайомлення з природним довкіллям «Листопад — останній місяць осені» . Діти спостерігали за змінами в природі, милувалися барвами осіннього листя, слухали шелест вітру та намагалися передати його звуки словами. Розвиваючи мовлення та культуру спілкування, вихованці інсценізували улюблену казку «Рукавичка», відчуваючи радість спільної творчості та дружби.
Під час зайняття з логіко-математичного розвитку малюки вчилися рахувати, закріплювали знання про порядкову лічбу, число і цифру 3 , знайомилися з геометричною фігурою — трикутником. Арифметичні вправи перетворювалися на маленьку гру, що допомагала дітям відчути, що математика — це не складно, а цікаво!
На заняттях із розвитку мовлення та навчання елементів грамоти дошкільнята вправлялися у складанні речень, розрізняли голосні звуки , добирали до них слова. Діти слухали один одного, вчилися гарно висловлювати свої думки, що сприяло розвитку комунікативних навичок і впевненості.
Не забували і про здоров'я та фізичний розвиток — веселі естафети, гра "Веселі літачки", руханки створювали гарний настрій та заряд енергії на цілий день.
Творчою цікавинкою тижня стала аплікація «Осіннє дерево» . Кожен малюк вклав у свою роботу частинку душі: приклеював кольорове листя, малював гілочки і крону, вибираючи відтінки, які, на його думку, найкраще передають настрій осені. Наприкінці заняття у групі засяяла справжня осіння галерея — тепла, яскрава і щира, як дитячі серця.
Тиждень знань дитини подарував малюкам нові відкриття, радість пізнання, спілкування та творчості, бадьорості і руху. А найголовніше — допоміг кожному відчути, що навчання може бути захопливим і добрим світом, у якому так цікаво рости!
Осінь прийшла до Губелецької гімназії не лише з шелестом пожовклого листя, а й із теплом людських сердець. 🍂
Поки діти відпочивають на канікулах, наш трудовий колектив гімназії вирішив, що найкращий відпочинок — це добрі справи.
Біля шкільної їдальні пахло свіжим хлібом та турботою. Ми нарізали буханець за буханцем, з ніжністю укладали скибочки у великі ємності, сушили, запаковували — і кожен сухар, здається, увібрав у себе частинку нашої віри, любові та вдячності тим, хто ціною свого життя захищає нас від ворога.
Чотири мішки хлібних виробів – це не просто їжа. Це маленькі символи великої підтримки. Вони поїдуть туди, де зараз найпотрібніше — до наших хоробрих воїнів, щоб зігріти їхні серця та нагадати: ми поруч, ми віримо, ми чекаємо .
Ми мріємо про перемогу. І знаємо, що вона обов'язково настане — бо добро має дивовижну властивість повертатися сторицею. 🌾
Бо добрі справи не закінчуються ніколи — вони лише продовжують свій шлях у руках, серцях і справах тих, хто творить світло навіть у найтемніші дні.
Сьогодні, 27 жовтня, у День української писемності та мови, учні, педагоги, працівники Губелецької гімназії долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності – 2025, який цього року має глибоку і символічну назву — «Треба жити».
У класі панувала особлива тиша… Лише голос диктора, зосереджені обличчя, тепле світло з вікон і відчуття, що в цю мить ми — частина великої родини українців, які одночасно пишуть ті самі слова по всьому світу 🌍.
Цей диктант — не просто перевірка грамотності. Це урок єдності, любові до рідної мови та віри в Україну. Його слова «Треба жити» відгукнулися в серцях кожного, бо сьогодні вони звучать особливо — як заклик берегти життя, мову, свободу, власну ідентичність. Кожен учасник радіодиктанту відчув гордість за те, що українське слово — живе, сильне, незламне.
Адже поки ми говоримо, думаємо і пишемо українською — Україна живе! 🇺🇦 📖 «Треба жити. Треба писати. Треба пам’ятати.»
28 жовтня — День визволення України від нацистських загарбників — це дата, що об’єднує покоління. Вона нагадує нам про мільйони українців, які виборювали право жити у вільній державі, та про тих, хто сьогодні продовжує боротьбу за незалежність нашої країни.
З нагоди цієї події в Губелецькій гімназії був проведений Урок Пам'яті "Нескорена Україна: визволення і пам’ять" для учнів 5–9 класів. Учні переглянули документальний фільм «Вони боролись за Україну», який відтворює події звільнення українських міст і сіл від нацистської окупації, розповідає про незламність, біль і перемогу нашого народу у роки Другої світової війни.
Після перегляду школярі ділилися своїми роздумами: як історія минулого перегукується із сьогоденням. Вони усвідомили, що сьогоднішні українські захисники — це спадкоємці тієї ж відваги і любові до Батьківщини, яку проявляли воїни 80 років тому.
Так само, як тоді, Україна знову виборює свободу, незалежність і право жити під мирним небом.
Цей урок став не лише вшануванням пам’яті, а й закликом до єдності, вдячності та непохитної віри у Перемогу.
💙💛 Минуле і сучасність переплелися в єдину історію народу, який ніколи не скориться. Ми пам’ятаємо героїв минулого, шануємо воїнів сьогодення і віримо, що Україна — вільна назавжди.
Українська мова — це не лише засіб спілкування, а й могутній символ нашої єдності, культури та національної гідності. Її мелодійність, глибина й виразність роблять українське слово справжнім духовним оберегом нашого народу. Вивчення мови й літератури — це шлях до пізнання себе, свого коріння та історії, адже саме через слово передається душа нації.
З метою популяризації рідної мови та розвитку інтересу до української літератури у Губелецькій гімназії відбувся Тиждень української мови і літератури під назвою «Мова єднає, література надихає» під керівництвом учительки Ірини Ростиславівни Колодніцької.
Протягом тижня учні активно долучалися до різноманітних заходів, які поєднували знання, творчість і патріотизм.
📖 Учні 6 класу виразно читали поезію Тараса Шевченка «Думка», передаючи щирі емоції й любов до рідного слова.
💙 У рамках патріотичного флешмобу «Я розмовляю українською, тому що…» діти висвітлили свої думки про значення української мови в сучасному світі, ділилися особистими мотивами та гордо наголошували на важливості спілкування державною мовою.
🧩 Учні 5–9 класів взяли участь у грі-змаганні «Мовний батл», де продемонстрували кмітливість, знання граматики та фразеології, долучилися до інтерактивної гри «Так або ні», у якій перевіряли свої мовні знання у цікавій, інтерактивній формі.
📚 Окремою подією став урок-дослідження «Літературна спадщина Тараса Шевченка», під час якого здобувачі освіти глибше ознайомилися з творчістю Кобзаря, аналізували його поезії, обговорювали їхню актуальність у наш час.
🎨 Завершився тиждень створенням тематичних малюнків, у яких діти передали любов до України, краси рідного слова та натхнення від літератури.
Тиждень української мови і літератури став справжнім святом любові до рідного слова. Він довів, що мова — це не лише інструмент спілкування, а джерело нашої духовної сили, а література — невичерпне натхнення для серця і розуму.
💛 Мова єднає нас, а література надихає бути кращими, людяними, свідомими українцями!
День української писемності та мови — це особливе свято, яке нагадує кожному з нас про силу рідного слова, його здатність об’єднувати людей і зберігати духовну спадщину народу. Мова — це не просто засіб спілкування, а наша історія, культура, душа і серце нації. Виховуючи любов до українського слова з дитинства, ми утверджуємо власну ідентичність і передаємо наступним поколінням найцінніший скарб — рідну мову.
У рамках відзначення Дня писемності і мови в Губелецькій гімназії у 1–4 класах відбувся Урок національної ідентичності під назвою «Буду я навчатися мови золотої…» під керівництвом учителів початкових класів Т. Щавінської, О. Облядрук та Г. Гаврилюк.
Учні із захопленням долучилися до творчої роботи — створювали символічну композицію «Наша мова», приклеюючи власні «пір’ячка» зі словами, що, на їхню думку, найкраще передають красу та силу українського слова: добро, пісня, родина, Україна, любов, правда, світло…
Крім того, учні розповідали свої улюблені вислови та цитати про рідну мову, обговорювали їхнє значення та ділилися враженнями. Це дало можливість не лише вчити слова, а й замислитися над тим, як мова відображає культуру, історію та душу народу.
Цей день став справжнім святом душі — діти не лише пізнавали історію української писемності, а й вчилися відчувати мову серцем. Адже мова — це те, що єднає нас усіх і робить українців непереможними!
У 1 класі Губелецькій гімназії відбувся яскравий, пізнавальний, інтерактивний захід з нагоди Всесвітнього дня яблука під назвою "Вчимося, граємо, малюємо". Цей день став справжнім поєднанням навчання та гри, адже діти не лише дізналися багато цікавого про улюблений фрукт, а й розвивали логічне мислення, математичні і художні здібності.
Під час заходу школярі виконували інтерактивні завдання, у яких яблука стали не просто смачним символом осені, а й навчальним інструментом. Діти вчилися додавати й віднімати на прикладі яблук, виконували веселі математичні вправи, порівнювали кількість плодів, розв’язували логічні загадки.
Окрім цього, учні із задоволенням розмальовували яскраві яблука, проявляючи свою фантазію та творчість. Кожна дитина створила власне неповторне «вітамінне» диво, яке стало прикрасою класної виставки.
Такі тематичні заняття допомагають дітям навчатися із задоволенням, поєднуючи гру, творчість і пізнання навколишнього світу. Свято яблука у 1 класі стало не лише смачним і веселим, а й корисним днем, який подарував школярам гарний настрій і нові знання. 🍎
