24 лютого 2022 року світ здригнувся – Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Від перших хвилин війни український народ став на захист своєї землі, демонструючи неймовірну мужність, згуртованість і силу.
Перші місяці були найважчими – ворог намагався захопити Київ, зруйнувати українську державність, окупував східні та північні регіони країни, але героїчний опір Збройних Сил України, добровольців та всіх громадян зірвав плани агресора. Харків, Чернігів, Суми, Миколаїв, Одеса – кожне місто стало фортецею, яка стримувала ворога, а Маріуполь, Буча, Ірпінь, Гостомель, Ізюм, Скадовськ та багато українських міст і сіл, які були окуповані стали свідками жахливих і жорстоких вбивств, знущань і катувань ворогів над нашими людьми. Села і міста обезлюдніли, зруйновані, стали привидами сучасної новітньої історії України.
На очах у всього світу українці довели, що свобода – це не просто слово. Вони боролися у кожному окопі, на кожному блокпості, у кожному підвалі, де ховалися діти під звуки вибухів. Війна торкнулася кожної родини, кожного серця, але не змогла зламати дух нації.
Пройшло три роки. Україна вистояла, попри всі випробування. Ворог не зміг скорити її ані ракетами, ані терором. Світ продовжує підтримувати боротьбу за свободу, а українці впевнені – перемога буде за ними. Кожен день – це ще один крок до неї.
Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за Батьківщину. Ми дякуємо тим, хто продовжує захищати наші міста і села. Україна була, є і буде вільною державою, бо в серцях її народу горить незламний вогонь боротьби.
З нагоди третіх роковин повномасштабного вторгнення рф до України учні Губелецької гімназії підготували Патріотичний вернісаж пам'яті під назвою "З вірою у Перемогу та мирне майбутнє", демонструючи власні мрії і бажання на скорішу Перемогу України, мирне майбутнє без війни і тривог. Патріотичний вернісаж пам'яті "З вірою у Перемогу та мирне майбутнє" спрямований на вшанування героїв, які віддали свої життя за незалежність України, підтримку захисників та об'єднання українського суспільства навколо ідеї свободи та миру, збереження національної пам’яті та патріотичного духу.
Розбиті вікна, спалені доми,
Сльоза на згарищі тремтить.
Шукає мати між руїнами
Ту колискову, що звучить.
Стежки, що діти босі бігали,
Тепер завалені уламками.
Дерева, що весну зустрічали,
Стоять мовчазними примарами.
Дзвінкі колись шкільні подвір’я
Застигли в тиші і журбі.
Й лише у пам’яті лишились
Голоси у мирному житті.
Але крізь біль, крізь попелище
Зійде надія, наче цвіт.
І знов збудує Україна
Любові, волі чистий світ.