Флешмоб Пам'яті "Рясніють соняхи у полі, як свідки важкої долі, відважного Героя України, який віддав своє життя за Батьківщину"(до Дня пам'яті захисників і захисниць, які віддали своє життя за самостійність і незалежність Української держави)

Україна… Країна смутку і краси… Це країна, котра найбільше прагнула волі і найменше мала її. Україна – це держава, яка протягом усієї своєї історії боролася. Боролася за волю, за щастя, за незалежність, пережила чимало викликів і втрат.
Початок 2014-го для більшості з нас приніс чимало нових вражень і розумінь. Начебто з дитинства, як святу повагу до батьків, нам були зрозумілі прості й непорушні речі. Свобода є смислом життя. Бог не на небесах, а в нашому серці. Свою країну потрібно захищати. Життя людини є недоторканим. Майже для кожного все це залишалося десь серед загальних моральних понять і рідко знаходило пряме відображення в реальності.
Дев'ять років потому все змінилося. Розстріли Майдану, окупація частини території, полум’я війни, що триває, начебто водночас перемістили все із ментального виміру до суворої реальності сьогодення. Одним з таких сумнівних надбань стало й розуміння того, що за всі наші зусилля, нашу боротьбу, наші успіхи і поразки життя вимагає страшної плати. Плати людськими життями. Сьогодні ми згадуємо полеглих захисників України. Смерть людини на війні буває різною. Іноді її причини і обставини є далекими від героїзму. Але, в той же час, загибель під час захисту Батьківщини урівнює всіх. Кожному командиру зрозуміло, про що саме йде мова. Для нас всі захисники України, перш за все, – герої.
Вони герої вже тому, що залишити звичне життя і взяти до рук зброю в скрутний для країни час вже є подвигом і вищим проявом громадянської мужності. Присвятивши своє життя військовій службі, опанувавши професією, чітко усвідомлюючи, що саме тебе чекає, піднятися в атаку – вже є героїзмом.
Абсолютна більшість із них – обрані. Кожен з них знав, що може не повернутися, хоча і впевнений, до останнього сподівалися на краще. Вони знали чим ризикували. Вони втрачали не тільки своє життя. За кожним з них – батьки, сім’ї, діти і онуки. Загиблі билися за них усвідомлюючи незавидну долю вдів і сиріт.
Вони живі, поки ми їх пам’ятаємо. Про наших Героїв потрібно розповідати дітям разом із сумною істиною, що нічого в житті, включно зі свободою і життям нації, не дається даром!Загиблі захисники не зникли. Вони незримо поруч, дивляться на нас...
Герої не вмирають!
Вони назавжди залишаються в пам‘яті тих, хто шанує Україну та подвиги людей, які віддали своє життя за наше теперішнє і майбутнє.
З метою вшанування загиблих захисників і захисниць України, які віддали своє життя за незалежність нашої України лідери учнівського самоврядування Губелецької гімназії організували Флешмоб Пам'яті "Рясніють соняхи у полі, як свідки важкої долі, відважного Героя України, який віддав своє життя за Батьківщину"...
Ми пам‘ятаємо про Іловайську трагедію, про сотні полеглих за Незалежність і територіальну цілісність України. За тих, хто не хотів тут «русского міра» та московського чобота.
Лише завдяки щоденній пам‘яті та шані вони будуть увіковічені назавжди. Завдання кожного з нас – берегти Україну, її здобутки, Незалежність та плекати перемогу!
Слава нашим Героям!
Вічна пам‘ять полеглим за Україну!