Історико-поетичний екскурс "Небесна сотня. Юні янголи Євромайдану"
20 лютого 2014 року стало найчорнішим днем в історії незалежної Української держави: цього дня у центрі столиці загинули десятки українців, які протестували проти режиму тодішнього президента.
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. Найстаршому — Іванові Наконечному — тоді виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарові Войтовичу — лише 17.
Замість сотень на Майдан вийшли тисячі, а згодом і десятки, сотні тисяч людей… Усіх їх об’єднала мрія жити у демократичній європейській країні, бути господарями на Богом даній землі. Першими в один з листопадових вечорів зібралися у центрі Києва студенти. Мета — висловити незгоду з позицією тодішнього президента, який цілеспрямовано здавав Росії національні інтереси України, обравши не європейський шлях розвитку, як обіцяв, а російський. За це їх розігнав «Беркут», жорстоко побивши — у лікарні потрапили десятки людей. А згодом у часть у подіях Євромайдану стала особистою справою кожного в ім'я свободи нашої України. А потім стрілянина, снайпери, загиблі... Так під час подій Євромайдану загинули наші співвітчизники - 107 осіб, яких ми по праву називаємо небесною сотнею. Вони там, на Майдані, стояли за нас і наше майбутнє. І ми, повинні поважати їх подвиг і шанувати їхню світлу пам'ять. Держава не забула тих, хто поліг у січнево-лютневі дні 2014-го: всім їм надано звання Героя України, засновано орден Героїв Небесної Сотні, їхніми іменами названі вулиці, сквери. Але… Сьогодні у суспільстві ставлення до учасників Революції Гідності неоднозначне. Якщо для одних вони герої, то для інших — люди, яких обманули політики, які на їхніх спинах прийшли до влади. Як не гірко у цьому зізнаватись, але з прихильниками цієї точки зору дещо можна погодитись. Адже багато обіцянок, які лунали на головній площі країни, так і не втілені у життя. Але ми надіємося, що рано чи пізно головні цілі та обіцянки все таки будуть виконані.
Але у ці лютневі дні ми вже вкотре вшановуємо пам'ять тих, хто бажав кращої долі для країни, пам'ять тих, хто "розбудив" українців від тяжкого сну пострадянської ідеології. Ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні. Учні Губелецької гімназії зробили невеликий історико-поетичний екскурс з нагоди вшанування Героїв Небесної сотні під назвою "Небесна сотня. Юні янголи Євромайдану". Памятаймо: герої не вмирають. Вони живуть стільки, скільки їх пам’ятають. Ми переконані: люди, які у ті холодні осінньо-зимові дні й ночі пішли під кулі, житимуть у нашій пам’яті вічно. Принаймні у пам’яті тих з нас, хто є українцем не лише за паспортом, а за духом, свідомістю, хто прагне жити у вільній демократичній Україні. Не забуваймо про це!