Новини

Доброю традицією у нашій гімназії є організація та проведення на початку квітня екологічної толоки "Чисте довкілля навколо нас". От і сьогодні, 11 квітня 2023 року, педагогічний колектив та колектив техперсоналу школи старалися зробити довкілля прилеглих до закладу територій чистішими. Обєктом прибирання були території навколо автостради Славута-Корець, яка проходить повз школи. Прибирання території обабіч дороги (збирання сміття) розпочали від села Іванівка до села Пузирки. Сприяла генеральному прибиранню і погода. Результатом майже двогодинної весняної екологічної толоки став гарний настрій усіх учасників, чистота на прилеглій до школи території.

Відбувся V ювілейний Всеукраїнський конкурс есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко», в якому взяло участь 3 309 учасників.
Серед усіх вітаємо ученицю 7 класу Губелецької гімназії СОРОЧИНСЬКУ АЛІНУ, яка посіла ІІ місце і нагороджена Дипломом ІІ ступеня.
ПОДЯКУ учасниці отримала учениця 6 класу КОЛОДНІЦЬКА ЯНА
ПОДЯКИ за підготовку переможця та учасника конкурсу отримала вчителька української мови та літератури КИРИЛЬЧУК ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА.
Адміністрація, педагогічний та учнівський колектив вітають Аліну, Яну та Людмилу Олександрівну. Нашим ученицям бажаємо міцного здоров'я, все більше нових звершень та перемог, а Людмилі Олександрівні - здоров'я і багато талановитих і обдарованих учнів. Вітаємо!!!

Не так часто у нас проходять зустрічі з непересічними особистостями. З неприхованим інтересом чекали школярі і їхні вчителі на зустріч із «живою» сучасною українською поетесою, письменницею, членом Національної Спілки письменників України, педагогом та науковцем – Мариною Павленко, творчість якої нещодавно включено до шкільної програми. А напередодні діти придбали книжки Марини Павленко з автографом і дуже тішилися з цього. Організатору цих гарних подій Власюку В.В. окрема подяка!
Є багато речей, про які цікаво було поговорити з Мариною Павленко. Учні, вчителі із захопленням слухали і спостерігали за письменницею. Вона ж і як учителька, мати й письменниця представляла свої спостереження, своє вміння бачити.
Ця родзинка-зустріч, безперечно, сприятиме в молодого покоління інтересу до книжки, до української літератури. Це ж так цікаво поговорити, запитати в самої письменниці про «чому навчить Ваша книжка», «про добро і зло в сучасному світі та в людині».
Усі учасники зустрічі отримали велике задоволення від щирого, теплого спілкування. Впевнена, школярі зі зрослим інтересом читатимуть книги Марини Павленко і чекатимуть нових творів від автора, який полюбився.

Вірш Т. Шевченка "Розрита могила" читає Вікторія Косік, учениця 8 класу Губелецької гімназії

Гарна книжкова подія відбувається щороку в кінці березня. Це - Всеукраїнський тиждень дитячого читання.
Сюрпризом цьогоріч стало для учнів Губелецької гімназії придбання книжок відомої письменниці МАРИНИ ПАВЛЕНКО з автографом.
13 учнів з 6,7,8 класів отримали новенькі пахучі книжки до власної книгозбірні. Дякуємо батькам за активну позицію! Гарна книжка - справжній друг.

Щиро дякуємо заступнику сільського голови Дмитру Бойчаку та головному спеціалісту Тетяні Рубан за організацію екскурсії до КЗ "Публічна бібліотека Улашанівської сільської ради".
Також вдячні Олені Левчунець , Наталії Політіці за змістовну , цікаву,повчальну екскурсію.
Наші діти одержали задоволення та море позитивних емоцій.
Бажаємо Перемоги , Миру та гарного настрою!!!

23 березня 2023 року в приміщенні Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського відбувся ІІ етап обласного огляду-конкурсу художньої самодіяльності та виставка декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва колективів закладів загальної середньої освіти та Будинку дитячої та юнацької творчості Улашанівської сільської ради. На огляд завітали гості з Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.
На початку програми була представлена виставка декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва. Для огляду було організовано екскурсію по виставці, де гості мали змогу ознайомитися із цікавими та оригінальними експонатами створеними у різних техніках.
Концертна програма, складалася з 18 номерів вокального, хореографічного, літературно-мистецького, театрального, фольклорного жанрів.
По завершенню свята до всіх присутніх звернулися Дмитро Бойчак заступник Улашанівського сільського голови, Михайло Маринюк директор Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, Інна Стельмах ізавідувач навчально-методичного відділу художньо-естетичного виховання школярів, Василь Власюк голова профспілки та Оксана Кравченко головний спеціаліст з питань культури відділу з гуманітарних питань Улашанівської сільської ради.
Щиро вдячні всім і кожному за свято творчості! Слава Україні!
Губелецьку гімназію з вокальною піснею "Тату" представляла учениця 5 класу Косик Олександра

Минули зимові холоди, зійшов сніг - настав час прибирати землю, аби весняна зелень привітнo усміхнулася кожному жителю нашого села.
З метою проведення благострою шкільної та пришкільної території в Губелецькій гімназії стартувала весняна екологічна толока «Чисте довкілля навколо нас». Вже традиційно навесні кожного року в нашій гімназії проводиться весняна екологічна толока. Ось і цього весняного дня – 23 березня технічні працівники гімназії розпочали цю екологічну толоку, аби прибрати територію школи та територію в межах смуг вулиць. Всі працювали дружно та завзято. Прибирати допомагав весняний настрій, яскраве сонечко, яке і робило толоку справжнім святом. Втім, як і кожна велика справа, чистота починається з маленького, а саме - прибирання подвір'я власної навчальної установи.
Під час проведення дня благоустрою були виконанні такі роботи:
Ремонт огорожі навчального закладу та дошкільного підрозділу;
Благоустрій шкільного подвір’я;
Обрізка, очищення пошкоджених та старих дерев;
Прибирання території в межах смуг та доріг;
Фарбування бордюр та дерев, зовнішнього фасаду будівлі дитячого садочку.
А наша весняна екологічна толока продовжується…

Вибір професії – одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у житті. Звичайно можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти зрозумієш, що це справа не твоя, а можна через декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак час буде втрачено, та й розчарування неминуче … Вибір професії, як і будь-який вибір – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вираз: «Щастя-це коли ранком хочеться йти на роботу, а після роботи – додому». Саме тому з учнями нашої гімназії проводиться постійно профорієнтаційна робота.
Профорієнтацйна робота – це робота з учнями щодо озброєння підлітків визначеною сукупністю знань про соціально-економічні і психофізіологічні особливості різних професій, умов правильного вибору однієї з них, інформації про канали працевлаштування, вимог до прийому на роботу і т.д. Це напрям роботи, в якому систематизуються відомості про зміст та перспективи сучасних професій, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, стан та потреби ринку праці.
Сьогодні, не дивлячись на повітряну тривогу з учнями нашого закладу була проведена профорієнтаційна робота спеціалістами та працівниками професійно-технічних училищ Острога та Гриціва. Перевагою серед спеціальностей, з яких пропонували навчання - це кухар, кондитер, слюсар, перукар, тракторист-машиніст, водій автотранспортних засобів категорії В і С1.
Учні були зацікавлені професіями, охоче ставили запитання, ввічливо спілкувалися з представниками професійних училищ.

14 березня 2023 року в Україні вшосте відзначають День українського добровольця. Добровольці — це ті, хто стали на захист незалежності України за покликом серця, і ті, хто гідно боронить Україну разом з усіма бійцями сил оборони та безпеки. Офіційно свято на честь українських добровольців було установлено 17 січня 2017 року "Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України".
За даними Українського інституту національної пам'яті, у боях 2014–2022 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 50 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур і продовжують сьогодні боронити нашу Україну.
З нагоди Дня українського добровольця в Губелецькій гімназії з учнями 6 класу була проведена виховна година "Сила нескорених". Учні переглянули докуметальну кінострічку "Невідомі факти про "Да Вінчі". які зробили його легендою" та малювали малюнки на патріотичну тематику.
Сьогодні важливо всім знати і поважати українських військових добровольців. Бо це люди, які за нас і наш спокій віддають своє життя, жертвують собою, бо саме вони виборюють для нас життя у вільній незалежній Україні.

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. Для України Тарас - вірний син, духовний об'єднувач народу, його будитель, його пророк. Бо в саме в його віршах ми бачимо великі передбачення і попередження, за якими маємо змогу спостерігати сьогодні.
9 березня, виповнюється 207 років із дня народження українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка. Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча.
Тарас Шевченко — вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.
У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. І все це відтворив у невеличкому вірші "Садок вишневий коло хати". Я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. Не сподіваючись більше побачити Україну, він намалював чудові краєвиди рідної землі.
На засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу України. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як його твори допомагають рідному краєві, як їх сприймають українці. У поезії "Хіба самому написать..." він ставить такі проблеми:
Для кого я пишу? для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
Поет постійно відчуває зв'язок із рідним краєм, виявляє до України синівську любов. Перебуваючи в далеких степах, він прагнув, щоб вітер приніс хоч "крихітку землі із-за Дніпра". Шевченко мріє ще повернутися в Україну, подивитися на її чарівну природу.
Може, ще я подивлюся
На мою Україну... —
писав Т. Шевченко в поезії "Лічу в неволі дні і ночі..."
Кожним рядочком своїх творів великий Кобзар засвідчував любов до України, непереможне бажання бачити її вільною й незалежною. З якою силою і впевненістю було сказано:
Я так люблю
мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю.
Поет був упевнений, що поневолені люди скоро звільняться, настане страшний суд над панами, і на оновленій землі щасливо житимуть українці. Шевченко висловлював бажання бути похованим на могилі серед степу рідної України. У поезії "Заповіт" автор, ніби забувши про особистий мотив, яким розпочав вірш, мріє про те, щоб Дніпро поніс ворожу кров у синє море. Про свою смерть говорить тільки одним словом: поховайте, після чого йде заклик до повстання. У поезії "Тим неситим очам" Шевченко проголошує гімн вільній і щасливій людині.
Любов і віра у світле майбуття українського народу допомагали Шевченкові вистояти, перенести злигодні й поневіряння. Минуло багато часу, але поезії великого Кобзаря й зараз дивують, зачаровують сучасників, вчать відданості країні й безмірної синівської любові до матері-України.
Пропонуємо до вашої уваги перегляд основних виховних заходів, що проводилися в Губелецькій гімназії з нагоди річниці народження духовного співця України поета Тараса Шевченка

Саме 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Приблизно о 5:00 ранку президент рф путін оголосив про так звану "спеціальну воєнну операцію" для "демілітаризації та денацифікації України". Вже за кілька хвилин почалися ракетні удари неподалік Києва та по всій території України. Сьогодні — річниця початку повномасштабної війни, в якій ми обов'язково переможемо. Цей рік для нас - рік стійкості, мужності, боротьби, єдності та незламності. Війна загартувала наш український народ довгими відключеннями світла, жахливими порядками окупаційної влади, ракетними обстрілами, безсонними ночами в укриттях під час повітряних тривог, тривогою і болем за загиблими дітьми, рідними, друзями, захисниками України.
Українські жінки і матері побачили за цей рік весь жах "освобожднєнія от нацистов" на власні очі. Прикладом цього є Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Маріуполь, Макарів, Ізюм, Святогірськ, Лиман, Херсон, Харків та ін. Хтось встиг заховатися, когось ракета назавжди залишила під завалами власного будинку, Хтось встиг врятувати свою родину, а хтось на власні очі бачив катування власної дитини і дружини безжальними рашистськими катами. Хтось назавжди втратив власний дім, а хтось поселив у своєму домі переселенців. Одна матір з болем і сльозами на очах відряджає єдиного сина на війну, інша - згорьована, бо війна забрала в неї сина і доньку.
Такі поняття, як евакуація, полон, ядерна війна, ракета, війна не виходять зі словникового запасу слів наших дітей. В українські дитячі долі ввірвалася злощасна війна і залишила своє горе та відчай. Сьогодні кожен українець має величезні втрати від війни.
Україна за рік великої війни стала символом незламності та боротьби за свободу для усього цивілізованого світу. Синьо-жовті стяги майорять у різних куточках планети на знак підтримки життя і засудження смерті, яку несе за собою війна Росії проти України. Про наші міста-герої, звільнені від окупантів, знають на інших материках. А українські пісні співають поляки, естонці і навіть кенійці. За рік повномасштабної війни сталися події, які набули символічного значення для українців. І цей перелік поповнюється ледь не щодня. Українські захисники вказали правильний курс росіянам уже на другий день війни. Зокрема, тим, що були на борту ракетного крейсера "Москва", який підійшов до острова Зміїний 25 лютого. Металургійний комбінат "Азовсталь" став справжньою цитаделлю опору російським окупантам під час блокади Маріуполя. А кожен, кого він прихистив – символом надлюдської стійкості та мужності. "Привид Києва" – символ українського пілота, захисника, який з'являється там, де на нього не чекають, і знищує ворога у небі над Україною. Його феномен, зокрема, полягає у швидкості та кількості ліквідованих російських літаків. Легенда про льотчика-аса народилася у перші 30 годин війни, коли стало відомо про збиття одразу шести повітряних суден у небі над столицею. За три дні "Привиду" приписували ліквідацію вже 10 літаків. За офіційними даними, "Привид Києва" – збірний образ пілотів 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил, які захищають українське небо. Слово "паляниця" стало своєрідним "паролем", за допомогою якого українці, зокрема військові, відрізняють "своїх" від "чужих". До війни його лише зрідка можна було почути від пересічного громадянина, а зараз деякі використовують це кодове слово цілком серйозно. Українці обрали слово "паляниця" кодовим не дарма, адже "сусіди" мало того, що плутають поняття, так ще й не можуть його правильно вимовити. Кухонна шафка з керамічним півником васильківської майоліки, що вціліла на стіні одного із зруйнованих будинків Бородянки після авіаудару, стала справжнім символом витримки українців перед масовими злочинами російських окупантів. Тоді фото елементу кухонного інтер’єру облетіло весь світ і стало легендарним завдяки роботі київської фотокореспондентки "Суспільного" Єлизавети Серватинської. "Обличчя народу" – так українці назвали незламну кішку Глорію, яка близько двох місяців просиділа на 8 поверсі розбомбленої росіянами багатоповерхівки у Бородянці. Голодна, самотня, але найголовніше – жива. Руду кішку персидської породи врятували волонтери та співробітники ДСНС на початку травня. Історія її порятунку – це також історія про те, якими чуйними є українці. Перелік "незламних" тварин не обмежується Шафою-Глорією – їх у тисячі разів більше. Деякі з них навіть допомагають українським військовим боротися з окупантами: пес-піротехнік Патрон, пухнаста розвідниця Вєста, чотирилапі поліціянти Воїн і Торін та багато-багато інших. Українська музична культура за цей рік прославилася справжніми українськими хітами, зокрема, пісня "Доброго вечора, ми з України" з'явилася ще у 2021 році, народної популярності вона набула саме під час війни. Музична композиція стала не просто хітом, але й справжнім мемом. Деякі представники влади активно використовують її, звертаючись до громадян. А "Укрпошта" навіть назвала одну із "воєнних" марок "Доброго вечора, ми з України". "Ой, у лузі червона калина" – українська народна пісня, що колись стала справжнім гімном Українських Січових Стрільців. Після того, як у перші дні війни її заспівав на Софійській площі лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк, пісня набула шаленої популярності. Після того українські виконавці влаштували флешмоб. "Народний спів" українців підхопили й іноземні виконавці, як-от кенійський гурт That's What She Said. Ба більше, легендарний гурт Pink Floyd вперше за 28 років випустив нову пісню за мотивами "Ой, у лузі червона калина" з вокалом Хливнюка. Пісня "Ой, у лузі червона калина" зараз – одна із візитівок України на культурному фронті. "Stefania" – пісня, з якою гурт Kalush Orchestra здобув для України перемогу у цьогорічному Євробаченні. Композиція вийшла напередодні повномасштабної війни – 7 лютого 2022 року. І хоча пісня одразу припала до душі багатьом українцям, шаленої популярності композиція набула після перемоги України у пісенному конкурсі. Тоді лідер гурту закликав світ врятувати захисників Маріуполя, які боронили "Азовсталь". Пісня "Буде весна" народилася уже після повномасштабного вторгнення РФ, 9 березня, і присвячена вона боротьбі українців проти російської навали. У перші місяці війни українці активно використовували пісню, висвітлюючи у соцмережах наслідки "русского мира" та ін.
Найголовніше, чим ми сьогодні пишаємовся найбільше - нашими ЗСУ. Бо вони наш захист, наш спокійний день і ніч. наша надія на мирне спокійне життя. Дякувати іне передякувати цим хоробрим, мужнім і незламним воїнам. Знайте: ми будемо все робити для того, ба бути разом. І всьому світу ми продемонстрували свою єдність. Нами захоплюються, а наших воїнів наслідують.
Сьогодні кожен з нас робить все можливе, щоб урятувати свою країну – те місце, де ми народжені, де ростуть наші діти та поховані наші предки. Де кожне місто рідне і кожна посмішка гріє по-особливому. Ми пишаємося нашою силою та волею, ми нескінченно горді бути українцями. Сьогодні ми всі – Україна, бо бути українцем сьогодні - це круто і модно. Ми українці, ми єдині і нас не подолати.
Рік супротиву.
Рік мужності.
Рік незламності.
Рік тому нам було страшно. Але вогник віри і надії на краще ніколи нас не покидав. Віра в наші ЗСУ перемагала в нас і нашого підростаючого покоління будь-які страхи. Ми билися і будемо битися й перемагати на кожному кроці нашого ворога. Словом, ділом, моральною підтримкою...
Рік тому світ боявся могутньої росії. А сьогодні гуртується довкола сталевої України. Ми маємо друзів, союзників і ми нація - якою захоплюється весь світ!!!
До вашої уваги патріотичний флешмоб учнів 3 класу "Ми діти твої, незламна Україно!", який підготувала вчителька початкових класів Олена Олександрівна Облядрук.
разом до Перемоги! Українці - найкращі!!!
З нагоди Річниці Незламності і супротиву нашої України проти повномасштабного вторгнення росії учениця 9 класу нашої гімназії Щавінська Ангеліна взяла участь у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт "Я журналіст" з фотороботою на тему "Такі ми є: нескорені, непереможні", описавши основні події та моменти цієї жорстокої війни. Керівником учениці при написанні роботи була вчителька української мови та літератури Губелецької гімназії Кирильчук Людмила Олександрівна.
З нагоди Річниці Незламності і супротиву нашої України проти повномасштабного вторгнення росії учениця 8 класу нашої гімназії Овчарук Анастасія взяла участь у ХІІІ Всеукраїнському конкурсі учнівських творчих робіт "Я журналіст" з відеопортретом на тему "Вишневий сад Андрія Касяна". Керівником учениці при написанні роботи була вчителька української мови та літератури Губелецької гімназії Кирильчук Людмила Олександрівна. Метою написання цієї роботи було вшанування світлої пам'яті односельця і Героя України Андрія Касяна, який загинув на Сході України, захищаючи нас від ворога. Йому назавжди 24...
Герої не вмирають! Вони завжди поруч. А вшанування їхньої світлої пам'яті - це наш моральний обов'язок.
Сьогодні - рівно рік, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 365 днів тому на світанку 24 із 25 областей зазнали ракетних ударів. Відтоді українці живуть в умовах жорстокої, брутальної повномасштабної війни, що перекреслила життя і долі людей, розділила на до і після, водночас, зруйнувала міжнародний порядок у світі.
Це був рік, який складно описати словами... Рік руйнувань, болю, втрат, єднання, взаємодопомоги і людяності. Нам не давали шансів, але ми вистояли і показали, що вміємо боротися з ворогом і перемагати його. Ми - на боці добра і людяності.
До вашої уваги історичний екскурс подій під назвою "365 днів нескореності: хронологія подій".
Ти зайшов у мій дім, і з якого це права?
Це моя́ територія, мо́я земля!
Це моя́ Україна, це мо́я держава!
Ти загарбник… І серця у тебе нема…
Ти зайшов у мій дім, гість непроханий, ворог!
І брудними черевиками просто по моїй душі…
І брудними руками, що вкрилися плямами крові,
Гарячково обстрілюєш серце моєї землі…!
Та невже не боїшся найвищої кари?
Що настигне, настигне, повір, як наступить твій час,
Замаскований вовче, забутої Богом отари,
Пам’ятай – з нами Бог, а це значить, що небо за нас!!!
Дитяча рука виводить слово «війна», на жаль, уже опираючись на власний досвід. У лютому 2022 наші учні теж подорослішали на роки, вони на власні очі бачать війну та її наслідки. Діти 13-15 років - наші лідери учнівського самоврядування Губелецької гімназії підготували свої спогади саме про той день, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України і до сьогодні. Ці спогади про біль і надію, про страх і тривогу, про віру і очікувану Перемогу. І такому очікуванні переможного завершення війни не тільки ми, ай наші діти.
До вашої уваги Флешмоб Мужності під назвою "Рік. що змінив нас назавжди"

https://www.youtube.com/channel/UCXwi93d47J6V-wEasyou9QA - Доброго вечора усім нашим колегам, учням, учасникам нашої спільноти! Ми уже маємо власний ютуб-канал нашої гімназії. Отож, підписуйтеся, переходьте за покликанням нижче та переглядайте наші новини, будьте завжди у курсі подій нашого шкільного життя.
#Разом_до_Перемоги

Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають 23 роки поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш. З нагоди цього дня в Губелецькій гімназії пройшли виховні заходи під гаслом "Мова — ДНК нації".
В рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови прошли такі виховні заходи, зокрема, книжкова виставка та фотобутафорія "Мова моя калинова, барвиста, вечорова", година спілкування "Мова моя рідна, мова солов'їна", квест "Неповторна материнська мова", віршований флешмоб "Говори українською". Виховні заходи, які відбулися сьогодні у стінах нашого закладу із здобувачами освіти 1-4 класів пройшли під знаком єднання школярів за мовною та культурною ознакою українця. Під час виховних годин учням було доведено те, що мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України.
Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання. не дивлячись на вік, статус у суспільстві і час.
НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНА
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Ці віршовані рядки належать українському поету Миколі Лотоцькому. Бо й справді, рідна мова - вона неповторна і свята, це код нації, її коріння, її душа. "Без мови не буде народу" - говорив один український класик-літератор. Наша мова сьогодні гуртує нас заради Перемоги у кривавій війні з агреором, вона дає нам сили для боротьби, вона мотивує жити далі і боротися за власну свободу. Мова сьогодні для нас - це наш європейський вибір, це захист, це держава. Плекаймо і цінуймо те, що у нас є. Ворог може забрати все, але не душу. Отож, оспівуймо у своїх душах нашу мову.
До Вашої уваги невеликий відеосюжет про проведення міжнародного дня рідної мови в стінах нашої альма-матер.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом. На честь загиблих учасників Революції Гідності 2013—2014 років 20 лютого встановлено День Героїв Небесної Сотні. Дев’ять років тому цього дня відбулися зламні події, що визначили підсумок революції і змусили президента-диктатора Віктора Януковича втекти. Свої життя 20 лютого 2014 року віддали 48 учасників протесту; загалом у списках Героїв Небесної Сотні 107 осіб.
Кілька років тому у самісінькому центрі Києва пролилася кров людей, які відкрито виступили проти беззаконня тодішньої влади та несправедливості. Загинуло більше сотні чоловік; цих людей ми тепер називаємо Небесною Сотнею.
Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини.
Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України; вони були дуже різними: і за релігійними вподобаннями, і за політичними переконаннями, і за соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне: всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни.
Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої владі.
З метою вшанування подвигу Героїв Небесної сотні в Губелецькій гімназії відбулися слідуючі заходи: загальношкільна хвилина мовчання, перегляд документального фільму "Зима. що нас змінила", Урок Пам'яті" Подвиг Героїв Небесної сотні", виготовлення лепбука "Небесна сотня. Пам'ятаємо і боремося за власну свободу", Флешмоб Звитяги "Я збережу вашу пам'ять" та книжкова виставка і фотобутафорія під назвою "20 лютого - день Пам'яті Героїв Небесної сотні".
Ми повинні пам'ятати тих, хто ціною власного життя виборов нам право європейського розвитку і майбутнього, і завжди вшановувати їхню світлу пам'ять
Вічна слава героям!

День єднання – свято в Україні, встановлене 16 лютого 2022 року Указом Президента України.
Свято встановлено в Україні «З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість…», згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» від 14 лютого 2022 року № 53/2022.
Цього дня, згідно з Указом Президента України, потрібно проводити:
 підняття Державного Прапора України на будинках і спорудах в усіх населених пунктах;
 виконання Державного Гімну України;
 проведення закордонними дипломатичними установами України в державах перебування відповідних іміджевих заходів, спрямованих на єднання та підтримку України.
Цьогоріч учні і працівники нашої гімназії долучилися до підняття Державного Прапора України і виконання Національного гімну України, демонструючи при цьому національну і духовну єдність нашого народу з державою та свою підтримку.
День Єднання в Губелецькій гімназії був сьогодні досить насичений різними заходами. Це і виховна година під назвою "У єдності наша сила", де учні 8-9 класів долучилися до патріотичної вікторини "Моя Україна - Батьківщина", створили символічне коло єднання, дарували нашій державі комплімент у вигляді жовто-блакитного сердечок і фігурок людей під час інтерактивної гри "Україна в серці", переглядали навчальний відеосюжет "Історія виникнення Дня єднання". Атмосфера виховної години мотивувала наших школярів любити і поважати, захищати і вірити у свою Батьківщину, не дивлячись ні на що та об"єднатися навколо національної ідеї та боротьби за незалежне європейське майбутнє.
Незважаючи на повітряну тривогу учнями нашої гімназії був проведений і патріотичний флешмоб під назвою "Ми українці - ...". Уже в укритті ми з допомогою жовто-блакитних сердець продемонстрували основні ментальні риси українців, адже людина народжується і отримує в спадщину саме дороге – Батьківщину. Україна! Країна хвилюючої краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це бентежна історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за єдність, за своє щастя. А ми сьогодні - їхні нащадки, які продовжують боротьбу за волю, свободу та власне світле майбутнє. Пишаємося нашою силою, незламністю та гідністю.
16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання. Акцію створив президент Володимир Зеленський 2022 року. Головна мета цього дня — показати єдність українського народу на тлі військової загрози.
З нагоди відзначення Дня Єднання лідери учнівського самоврядування підготували невеликий відеорепортаж з історії виникнення свята Єднання, а також провели опитування серед школярів гімназії з історії українських звичаїів, традицій, культури, мови та історії. Подивимося результат...
Вітаємо з Днем єднання України. Всім нескінченного щастя, міцного здоров'я, благополуччя. Нехай життя в нашій чудовій країні буде для шкірного в достатку, радості, спокою. Нехай завжди над нашими землями світить сонце, і всім нам тут буде світло, тепло і затишно!